Витоки педагогічної майстерності

КОМАНДА ЯК ПРЕДМЕТ ДОСЛІДЖЕННЯ

Г. БАБАК — 2024-08-20

Автор презентує результати вивчення ролі особистісних чинників у досягненні успіху в командних взаємодіях, класифікує різноманітні підходи до розуміння особистісної успішності, що впливають на зміст професійної підготовки майбутнього фахівця. Обгрунтовано ціннісно-рольовий підхід до проблеми командотворення з основним акцентом на ціннісно-рольовій регуляції взаємодії між особами в командах. Детально розглядається система цінностей кожного учасника команди та її вплив на формування світогляду, процеси прийняття рішень і взаємодії з оточенням. Підкреслюється, що досягнення успіху в командній діяльності вимагає урахування низки умов (реалізація власних цінностей, ціннісна прийнятність рольових очікувань інших та готовність до рольового перевтілення й прийняття ролей інших учасників), пошуку та систематизації ціннісно-рольових закономірностей досягнення успіху особистістю в командній діяльності.

Зроблено висновок, що подальші дослідження у цьому напрямку, спрямовані на глибше розуміння взаємодії ціннісно-рольових факторів у командному середовищі, важливі для розвитку суспільства в цілому та для підвищення якості професійної освіти.

МЕТОДОЛОГІЯ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ДО ОРГАНІЗАЦІЇ ПОЗАШКІЛЬНОЇ РОБОТИ

Д. БОЯРСЬКИЙ — 2024-08-20

У статті автор презентує сукупність методологічних підходів до фахової підготовки майбутніх учителів, котрі зумовлюють формування у них здатності до ефективної організації позашкільної роботи: гуманістично-орієнтований, компетентнісний, цільовий, ресурсно-орієнтований, креативний, комплексний, проєктний, технологічний, структурно-компонентний підходи. Методологія у контексті дослідження проблеми тлумачиться як вчення про логічну організацію підготовки майбутніх учителів до організації позашкільної роботи, найбільш загальні принципи, структуру, методи та засоби пізнання й дослідження цього процесу, котрі визначають основні напрями – методологічні підходи. У ході дослідження з’ясовано, під час реалізації методологічних підходів у підготовці майбутніх учителів до організації позашкільної роботи велике значення мають розмаїття традиційний та інноваційних форм та методів навчальної діяльності студентів. Серед них: тренінги, індивідуальне наставництво, проблемно-орієнтовані семінари, самостійна творча робота, спеціалізовані курси з практикою, екскурсії, імітаційні ігри, науково-дослідницькі проєкти, майстер-класи, конкурси, воркшопи, онлайн-воркшопи та інші форми, а також різноманітні методи організації позакласної діяльності. Сформульовано загальні вимоги реалізації методології підготовки майбутніх вчителів до організації позашкільної роботи.

ПРОФЕСІЙНА ПІДГОТОКА МАЙБУТНІХ ВИХОВАТЕЛІВ У ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ ОСВІТНЬОГО КОМПОНЕНТУ «СІМЕЙНЕ І СУСПІЛЬНЕ ВИХОВАННЯ ДОШКІЛЬНИКІВ У ЗАРУБІЖНИХ ДЕРЖАВАХ»

О. ГНІЗДІЛОВА — 2024-08-20

У статті презентовано досвід викладання студентам дошкільного профілю навчальної дисципліни «Сімейне і суспільне виховання дошкільників у зарубіжних державах».

ПЕДАГОГІЧНІ АСПЕКТИ УТВОРЕННЯ ТА ДІЯЛЬНОСТІ СОЮЗУ НІМЕЦЬКИХ ДІВЧАТ ЯК СКЛАДОВОЇ ЧАСТИНИ ГІТЛЕРЮГЕНДУ

А. ГОБОЗАШВІЛІ — 2024-08-20

У статті висвітлена діяльність Союзу німецьких дівчат, його створення та аналізуються деякі аспекти його виховного впливу на особистості членкинь цієї організації. Виявлено, що з самого свого створення Союз німецьких дівчат відігравав ключову роль в політиці НСДАП щодо нав’язуванні своєї ідеології молодим жінкам. Перші нечисленні організації дівчат під егідою НСДАП виникли ще в 1923 році під назвою «сестри Гітлерюгенда». Їхнє об'єднання в Союз відбулось лише у 1930 році. З 1933 року склад Союзу німецьких дівчат збільшився до 1711 осіб, і в цьому ж році організація, котрою керувала Елізабет Грайфф-Вальден, увійшла до складу Гітлерюгенда. Процес утворення місцевих відділень BDM, як і Націонал-соціалістичного союзу школярок та груп дівчат під крилом жіночої організації НСДАП припадає на 1930-ті роки.

Відразу після свого призначення лідером імперської молоді у 1933 році Бальдур фон Ширах прийняв постанову про розпуск або заборону конкуруючих молодіжних об'єднань. Щоб уникнути втручання націонал-соціалістів, деякі молодіжні групи пішли на саморозпуск. Інші молодіжні об'єднання були змушені в примусовому порядку перейти в підпорядкування Гітлерюгенда та Союзу німецьких дівчат, що зумовило значний приріст складу цих організацій. Відповідно до Закону «Про Гітлерюгенд» від 1 грудня 1936 року усі юнаки та дівчата Третього рейху були зобов'язані перебувати в лавах відповідно Гітлерюгенда та Союзу німецьких дівчат, що істотно вплинуло на формування їхніх особистісних рис.

КОМПЕТЕНТНІСНИЙ ПІДХІД ДЛЯ ФОРМУВАННЯ КРЕАТИВНОЇ ТА МОТИВОВАНОЇ ОСОБИСТОСТІ ЗДОБУВАЧА ВИЩОЇ МЕДИЧНОЇ ОСВІТИ

В. ГРИНЬ — 2024-08-20

Першочерговою в сучасній вищій медичній школі є проблема покращення якості знань та навичок випускників, як майбутніх фахівців медичної сфери. Введення нових освітніх стандартів передбачає перехід до компетентнісно-орієнтованої освіти, коли в результаті інтегрування понять знання-розуміння-навички формуються здатність і готовність до професійної діяльності, що позначаються як компетенції. Автори прагнуть з’ясувати можливість формування якості креативної та мотивованої особистості студентів-медиків на основі традиційних та новітніх підходів. Методи дослідження: аналіз науково-методичних, навчальних літературних джерел та узагальнення власного та університетського досвіду проведення занять. Результати: розширення форм та технологій викладання фундаментальних та клінічних дисциплін спрямоване на формування у студентів професійної мотивації для здійснення їхньої подальшої професійної діяльності, закріплення й конкретизацію отриманих знань та навичок.

КЛЮЧОВІ ПРИНЦИПИ ФУНДАМЕНТАЛІЗАЦІЇ ОЦІНЮВАННЯ ЯКОСТІ ЗНАНЬ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ФІЗИКИ

Р. ГРИНЬОВ — 2024-08-20

У статті визначено та схарактеризовано низку ключових принципів фундаменталізації оцінювання якості знань майбутніх учителів фізики: ефективного моніторингу, генералізації знань, комплексності, етапності, технологічних інновацій, стратегічного планування, активного використання науково-педагогічних знань. З’ясовано, що процес оцінювання якості знань майбутніх учителів фізики планується таким чином: проведення аналізу курсу (кожного освітнього компонента) для розробки оцінки, що буде відповідати цілям та методам курсу; складання календарного плану для контролю, який охоплює різні етапи навчання: перед початком, під час навчання та в кінці курсу; вибір методів контролю, які відповідають цілям та фазам контролю; вибір інструментів оцінювання, таких як тестування, опитування, розв’язування задач, зокрема, інструментів на основі використання цифрових технологій; визначення ваги поточного контролю у кінцевому результаті.

СУЧАСНІ НАПРЯМИ РЕАЛІЗАЦІЇ ІННОВАЦІЙНОГО УПРАВЛІННЯ ЗАКЛАДАМИ ОСВІТИ

М. ГРИНЬОВА — 2024-08-20

У статті визначено та схарактеризовано напрями реалізації інноваційного управління закладами освіти усіх рівнів: інноваційність педагогічної діяльності вчителя/викладача закладу освіти; інноваційність організаційно-управлінської діяльності керівника/керівників структурних підрозділів закладу освіти (освітнього менеджменту); інноваційність у роботі зі стейкґолдерами; інноваційність у створенні освітнього середовища закладу освіти.

ВІРТУАЛЬНА АКАДЕМІЧНА МОБІЛЬНІСТЬ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ ТЕХНОЛОГІЙ COIL: РОЗРОБКА КУРСУ ТА ЙОГО ОЦІНЮВАННЯ СТУДЕНТАМИ ПНПУ ІМЕНІ В. Г. КОРОЛЕНКА ТА КОПЕНГАГЕНСЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ (ДАНІЯ)

М. ГРИНЬОВА — 2024-08-20

У статті проаналізовано студентоцентрований курс COIL, який пройшли студенти Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка разом зі здобувачами освіти Копенгагенського університету (KP) впродовж 2023-2024 н. р. Розробники курсу представили етапи впровадження дисципліни й відгуки студентів. Результати засвідчують сприймання курсу в міжнародній спільноті, а також відкритість студентів до процесів інтернаціоналізації та глобалізації.

УПРАВЛІННЯ ПРОЦЕСОМ ЗБАГАЧЕННЯ ДОСВІДУ ПРОФЕСІЙНО-ТВОРЧОЇ САМОРЕАЛІЗАЦІЇ МАЙБУТНІХ МАГІСТРІВ ОСВІТНІХ, ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК

М. ГРИНЬОВА — 2024-08-20

У статті розкрито сутність професійно-творчої самореалізації майбутніх магістрів освітніх, педагогічних наук; висвітлено особливості управління процесом збагачення досвіду професійно-творчої самореалізації майбутніх магістрів у закладах вищої освіти; окреслено методи управління процесом збагачення досвіду професійно-творчої самореалізації майбутніх магістрів освітніх, педагогічних наук. Представлено результати пілотного тестування здобувачів другого (магістерського) рівня вищої освіти спеціальності 011 Освітні, педагогічні науки.

ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ПІДХІД ДО ФОРМУВАННЯ ПРОЄКТУВАЛЬНИХ УМІНЬ МАЙБУТНІХ ПЕДАГОГІВ ПРОФЕСІЙНО-ПРАКТИЧНОГО НАВЧАННЯ ЗАКЛАДІВ ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ ОСВІТИ

Л. ГРИЦЕНКО — 2024-08-20

У статті розглянуто технологічний підхід до формування проєктувальних умінь майбутніх педагогів професійно-практичного навчання в закладах професійно-технічної освіти. Охарактеризовано поняття «проєктувальні уміння» та їх значення у сучасному освітньому контексті. Детально розглянуто компоненти формування проєктувальних умінь для педагогів професійно-практичного навчання. Проаналізовано сучасні підходи до формування проєктувальних умінь, зокрема методики та програми, спрямовані на їх розвиток у майбутніх педагогів. Особлива увага приділена технологічному підходу до формування проєктувальних умінь, який включає в себе використання сучасних технологій у навчальному процесі. Досліджено роль технологічного підходу у забезпеченні ефективного формування проєктувальних умінь педагогів професійно-практичного навчання. Результати аналізу показують, що впровадження технологічного підходу сприяє покращенню якості навчання та підготовки майбутніх педагогів.

ВОКАЛЬНА ТА ДИРИГЕНТСЬКО-ХОРОВА ПІДГОТОВКА ВЧИТЕЛЯ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА НА ДРУГОМУ (МАГІСТЕРСЬКОМУ) РІВНІ ВИЩОЇ ОСВІТИ

Н. ДЕМ’ЯНКО — 2024-08-20

У статті розкрито особливості вокальної та диригентсько-хорової підготовки здобувачів другого (магістерського) рівня вищої освіти зі спеціальності 014.13 Середня освіта (Мистецтво. Музичне мистецтво), обґрунтовано необхідність підвищення її якості. Розглянуто мету, структуру, змістовий складник, передумови вивчення курсу «Сольний спів і диригування», які становить опанування навчального контенту освітньо-професійної програми підготовки здобувачів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти (постановки голосу, хорового диригування, основного музичного інструменту з практикумом шкільного репертуару, теорія музики і сольфеджіо тощо). Визначено базові уміння і навички: вокальні (вироблення правильної співацької постави, володіння навичками співацького дихання, звукоутворення, вокалізація, округлення, прикриття голосних звуків, володіння різними видами атаки звука, чистота інтонування, досягнення високої вокальної позиції, кантиленного звучання, правильна артикуляція тощо) і диригентсько-хорові (правильна диригентська постава (положення ніг, корпусу, рук, голови); природне функціонування диригентського апарату, м'язова свобода всіх його органів, виконання «диригентської точки» в жесті, прийомів вступу і закінчення, володіння основними метричними схемами тактування, засобами художньої виразності тощо). Розкрито основні підходи до вибору навчального репертуару, який формується суто індивідуально з урахуванням попередньої підготовки, творчих здібностей, конкретних педагогічних завдань. Схарактеризовано основні види аудиторної та самостійної роботи, засоби діагностики результатів навчання в процесі поточного, модульного та підсумкового контролю. Визначено загальні та фахові компетентності та програмні результати навчання магістрантів з курсу «Сольний спів і диригування».

ІСТОРИЧНИЙ НАРИС РОЗВИТКУ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ «УНІВЕРСИТЕТСЬКА ОСВІТА ТА АКАДЕМІЧНЕ ПИСЬМО»

М. ДЯЧЕНКО-БОГУН — 2024-08-20

У статті наведено розвиток історії вивчення навчальної дисципліни «Університетська освіта та академічне письмо». Умовно виділено три періоди, які демонструють поступовий прогрес становлення даного вчення.

Перший етап (до ХVIII ст.): у середньовіччі університети розвивалися як центри збереження та передачі знань у сферах теології, медицини та права. У цей період університетська освіта стає більш секулярною, а держави починають відігравати важливу роль у фінансуванні та управлінні університетами. Основний акцент робився на формуванні мовленнєвих навичок, критичного мислення та загальної освіти, без чітко визначених стандартів академічного письма.

Другий етап (ХVIII-ХХ ст.): у цей період відбувається розширення курсів, які викладаються в університетах, з'являються нові спеціальності, університети стають доступнішими для широкої маси людей, а не тільки для еліти. Також у цей період відбувається розвиток масової вищої освіти, з'являються нові методи навчання та досліджень, з'являються нові технології та засоби комунікації. У цей період зростає важливість науково-дослідницької діяльності в університетському середовищі. Вивчення академічного письма стає більш систематичним, з'являються перші курси та підручники з цього предмету.

Третій етап (з ХХІ ст.): проводяться широкомасштабні реформи університетської освіти з метою підвищення її якості та ефективності. Зокрема, здійснюється реформування навчальних програм, впроваджується новітні технології навчання та оцінювання знань, змінюється структура університетських закладів і управління ними. Окрему увагу приділяють розвитку науково-дослідної діяльності, зокрема, впровадженню інноваційних технологій, створенню науково-дослідних центрів та лабораторій. Зростає значення розвитку комп'ютерних технологій та цифрових медіа, що впливає на способи навчання та практику академічного письма. Особлива увага приділяється розвитку навичок критичного мислення, комунікації та аналізу даних в контексті сучасних викликів у науці та освіті.

ІСТОРИКО-ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ СТАНОВЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ «МЕТОДИ ЕКОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ»

М. ДЯЧЕНКО-БОГУН — 2024-08-20

У статті наведено розвиток історії вивчення дисципліни «Методи екологічних досліджень». Умовно виділено три періоди, які демонструють поступовий прогрес становлення даного вчення.

Перший етап (до 1850-х років) — вчені почали вивчати зв’язок між рослинністю, тваринами та навколишнім середовищем. За цей час були створені такі фундаментальні методи дослідження, як виявлення, мічення та моніторинг динаміки тварин, моніторинг популяцій, вимірювання біологічних параметрів, та аналіз впливу людської діяльності на навколишнє середовище.

Другий етап (1850-1970 рр.) — у цей період вчені почали використовувати більш складні методи, такі як аналіз хімічного складу ґрунту та води, газовий аналіз, радіоізотопні методи та супутникові технології. Також відбулася стандартизація методів дослідження. Виникають нові напрямки досліджень, такі як екологічна генетика, молекулярна екологія та екологічна біохімія.

Третій етап (після 1970 р.) — це період, коли вчені використовують більш точні та передові методи дослідження, включаючи молекулярні та генетичні методи. Розвиваються кількісні методи досліджень, такі як математичне моделювання екосистем та статистичний аналіз даних. Особлива увага приділяється проблемам збереження біорізноманіття, впливу змін клімату на екосистеми та екологічної стійкості.

МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ ВИКОРИСТАННЯ ІННОВАЦІЙНИХ МЕТОДІВ ВИКЛАДАННЯ ДЛЯ СТУДЕНТІВ СПЕЦІАЛЬНОСТІ 014.15 СЕРЕДНЯ ОСВІТА (ПРИРОДНИЧІ НАУКИ)

М. ДЯЧЕНКО-БОГУН — 2024-08-20

Інноваційні методи викладання для студентів спеціальності 014.15 Середня освіта (Природничі науки), можуть бути корисними, оскільки вони забезпечують більш ефективне засвоєння та розуміння матеріалу. Інноваційні методи викладання мають численні переваги для студентів, які сприяють їхньому активному навчанню та розвитку. Використання інноваційних методів викладання допомагає студентам розвивати навички та компетенції, які є важливими для успішного функціонування в сучасному світі. Інноваційні методи викладання дозволяють створити стимулююче та ефективне навчальне середовище для студентів, сприяючи їхньому розвитку та успішному засвоєнню знань.

Ця стаття надає корисну інформацію про використання інноваційних методів викладання для студентів спеціальності 014.15 Середня освіта (Природничі науки). Вона дозволить ознайомитись з різними практичними методиками та їх перевагами, що сприятиме більш ефективному засвоєнню знань та навичок студентами . Крім того, стаття буде корисною для викладачів, які прагнуть розширити свої навчальні можливості та створити більш захопливе та ефективне навчальне середовище в галузі природничих наук та бажають покращити якість своїх дисциплін.

АКАДЕМІЧНА ДОБРОЧЕСНІСТЬ ЯК ФАКТОР ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКІСНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ПЕДАГОГІВ У ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ

О. ІЛЬЧЕНКО — 2024-08-20

У статті розкрито сутність поняття «академічна доброчесність», її цінності і принципи. Зазначено, що академічну доброчесність як складне, багатогранне поняття можна розглядати в декількох аспектах, як: 1) рису особистості педагога, яка відбиває його загальну, духовну культуру, моральний образ, рівень вихованості і освіченості, професійність з фаху, міцність характеру; 2) неодмінну умову процесу забезпечення якості освіти і професійної підготовки здобувача вищої освіти, який виконує вимоги освітньої (наукової) програми, чітко дотримуючись норм і етики академічної доброчесності; 3) норму цивілізованого функціонування освітнього середовища закладу вищої освіти з його морально-етичним підґрунтям, культурою, принципами, цінностями, правилами академічної доброчесності.

Проаналізовано багатий досвід забезпечення академічної доброчесності при підготовці здобувачів вищої освіти у Полтавському національному педагогічному університеті імені В. Г. Короленка.

ПИТАННЯ ДИТИНСТВА, ВИХОВАННЯ ТА РОЗВИТКУ ДИТИНИ В ПЕДАГОГІЧНІЙ СПАДЩИНІ А. МАКАРЕНКА

О. ІОНОВА — 2024-08-20

Розкриваються педагогічні ідеї А. Макаренка стосовно дитинства, виховання та розвитку дитини. Схарактеризовано особливості здійснення виховної роботи з дітьми в Україні протягом 1920-1930 рр., зокрема: підпорядкованість виховання ідейно-політичному курсу влади; поширення ідеї виховного впливу колективу на особистість та особистості на колектив, колективної організації праці; спрямованість на патріотичне, моральне, політичне, правове, розумове, трудове, фізичне, естетичне виховання дітей. Основними завданнями виховання А. Макаренко визначав: виховання здорової дитини, формування її вміння працювати, моральної культури, забезпечення дітям здорового і життєрадісного дитинства. Розкрито основні ідеї А. Макаренка щодо дитинства, виховання та розвитку дітей, а саме: турбота про дитяче здоров’я (урахування вікових особливостей дітей, належне забезпечення медико-гігієнічних умов, залучення учнів у трудову діяльність, фізичну культуру і спорт), запобігання асоціальним явищам (паління, алкоголізм, ненормативна лексика), розвиток фізичного, психічно-морального й соціального здоров’я вихованців, формування їх статевої культури. Безперечними факторами успішності розв’язання проблеми формування здорової дитини є позитивний вплив вихователя на процеси розвитку вихованців, правильно організоване сімейне виховання, узгоджена взаємодія батьків і педагогів.

ОСОБЛИВОСТІ НАВЧАННЯ ЛАТИНСЬКОЇ МОВИ СТУДЕНТІВ ФІЛОЛОГІЧНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ: ДОСВІД ПОЛТАВСЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ ЕКОНОМІКИ І ТОРГІВЛІ

В. ІЩЕНКО — 2024-08-20

У статті розглядаються підходи до викладання латинської мови для студентів філологічних спеціальностей університетського рівня, а також практичний досвід використання інтерактивних методів навчання під час викладання дисципліни “Латинська мова ” в Полтавському університеті економіки та торгівлі.

Традиційна методика викладання латинської мови керується принципом – «читати і розуміти». Проте, зараз розвивається підхід до вивчення класичної мови за методиками сучасних мов, що мають на меті розвиток навичок не лише читання і перекладу, а й і говоріння та письма. Серед методів, які використовуються на заняттях розглядаються такі, як «мозковий штурм», робота в малих групах, навчальна гра, метод проектів. Автори статті зазначають, що надзвичайно важливим є використання інформаційних технологій. При вивченні курсу з латинської мови використовується дистанційний курс, розроблений для студентів-філологів, а також студенти готують презентації про цікаві факти та особливості латинської мов, які представляються на практичних заняттях.

Результати дослідження та загальний досвід використання інтерактивних методів навчання показують, що застосування такої стратегії має позитивний вплив на рівень філологічної підготовки студентів, поглиблює знання основних правил граматики латинської мови у порівнянні з граматиками сучасних мов, а саме англійської та німецької, допомагає оволодіти лексикою германських мов, яка має латинське походження, а також підвищує мотивацію до вивчення латинської мови в цілому.

ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ НАВЧАННЯ МАГІСТРІВ ПЕДАГОГІКИ І ПСИХОЛОГІЇ ВИЩОЇ ШКОЛИ

О. КОЗИРОД — 2024-08-20

У статті визначено та обґрунтовано основні напрямки та особливості теоретичної та методичної підготовки фахівців другого магістерського рівня у галузі освітніх педагогічних наук з предмету «педагогіка і психологія вищої школи» у контексті якісного оновлення змісту вищої освіти.

ОРГАНІЗАЦІЯ ДОЗВІЛЛЄВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ДІТЕЙ З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ В ЗАКЛАДАХ ПОЗАШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ

А. КОБОБЕЛ — 2024-08-20

У статті розглянуті теоретичні та практичні аспекти організації дозвіллєвої діяльності дітей з особливими освітніми потребами в закладах позашкільної освіти. Наголошено, що одним із сучасних трендів гуманітарної політики є створення безбар’єрного простору в Україні. Привабливість позашкільної освіти зумовлена малокомплектністю груп, територіальною та соціально-економічною доступністю освітніх послуг. Зазначена важливість ігрових програм, що направлена на розвиток особистості дитини. З’ясовано, що дієвим засобом стабілізації ментального здоров’я дітей є рухова активність. Показано, що суперечливою є практика застосування онлайн технологій в організації навчального процесу. Підкреслена необхідність обладнання закладів позашкільної освіти комфортними укриттями, застосування інноваційних та ефективних методів роботи з дітьми, зокрема методів рольової гармонізації та золотої середини. Наголошено на необхідності підготовки майбутніх педагогів для галузі позашкільної освіти у закладах вищої освіти, збільшення кількості годин педагогічної практики для студентів, підвищення кваліфікації педагогів та керівників закладів позашкільної освіти в закладах післядипломної освіти, налагодження партнерської взаємодії фахівців інституцій сфери освіти та охорони здоров’я тощо.

СПОРТИВНА ПЕДАГОГІКА ЯК ІНСТРУМЕНТ ЗБЕРЕЖЕННЯ ЗДОРОВ'Я ТА ПІДТРИМКИ АКТИВНОГО ЖИТТЯ У ПІЗНЬОМУ ВІЦІ

Р. КОВАЛЬЧУК — 2024-08-20

Розглядається роль спортивної педагогіки у збереженні здоров'я та підтримці активного способу життя серед людей пізнього віку. Досліджується вплив фізичної активності на фізіологічні та психологічні аспекти здоров'я, а також на якість життя пізнього віку. Особлива увага приділяється методам і підходам спортивної педагогіки, спрямованим на підвищення мотивації та зацікавленості людей у різних вікових групах у заняттях фізичною активністю. Досліджується вплив фізичної активності на фізіологічні та психологічні аспекти здоров'я, а також на якість життя пізнього віку. Особлива увага приділяється методам і підходам спортивної педагогіки, спрямованим на підвищення мотивації та зацікавленості людей у різних вікових групах у заняттях фізичною активністю.

ДИДАКТИЧНИЙ ПРАКТИКУМ ВИКОРИСТАННЯ МЕТОДІВ ПРОГНОЗУВАННЯ ПІД ЧАС ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ «ПРОГНОЗУВАННЯ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИХ ПРОЦЕСІВ» ЯК ФОРМА РЕСУРСНО-ОРІЄНТОВАНОГО НАВЧАННЯ

Н. КОНОНЕЦ — 2024-08-20

У статті автори презентують розроблену дидактичну модель практикуму використання методів прогнозування під час вивчення дисципліни «Прогнозування соціально-економічних процесів», яка складається з трьох блоків: теоретико-аналітичного, діяльнісно-практичного, узагальнююче-результативного. Теоретико-аналітичний блок уміщує теоретичний матеріал дисципліни «Прогнозування соціально-економічних процесів», який подано у зручному цифровізованому форматі у середовищі дистанційного курсу. До змісту цього блоку включено програму, загальні методичні рекомендації та маршрутну карту проходження практикуму в комп'ютерних кабінетах. Діяльнісно-практичний блок передбачає логічне поєднання різних методів прогнозування, що полягає в їхньому комбінуванні та використанні відповідно до конкретної задачі прогнозування та характеристик даних. Акцентуємо увагу на основних шляхах, які можна використовувати для поєднання методів. При вивченні дисципліни «Прогнозування соціально-економічних процесів» основний акцент здійснюється на практичні заняття: підбір завдань, у межах яких студенти здійснюють: аналіз даних, побудову моделей, вибір оптимальних методів, обґрунтування. Узагальнююче-результативний блок передбачає написання звіту з кожної практичної роботи та захист результатів. Студенти мають дійти висновку, що поєднання різних методів прогнозування дозволяє отримати більш точні та надійні прогнози, оскільки вони враховують різні аспекти даних та системи, що допомагає уникнути однобокості та забезпечити комплексний аналіз ситуації.

СУЧАСНИЙ СТАН ІНТЕГРАЦІЇ ІКТ В САМОСТІЙНУ НАВЧАЛЬНУ ДІЯЛЬНІСТЬ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ

Ю. КУЛІМОВА — 2024-08-20

Автор досліджує особливості використання інформаційно-комунікаційних технологій з метою оптимізації самостійної навчальної активності студентів. Автором проаналізовано провідні психолого-педагогічні дослідження впливу ІКТ на особистість майбутніх учителів початкових класів, які належать до покоління Z («зумери»). У статті наведено результати онлайн опитування студентів бакалаврського рівня вищої освіти за спеціальністю 013 «Початкова освіта». Автором окреслено структуру самостійної навчальної роботи майбутніх учителів початкових класів засобами ІКТ, яку складають мотиваційно-ціннісний, когнітивно-процесуальний та рефлексивно-процесуальний компоненти. В ході науково-педагогічного експерименту було використано низку онлайн інструментів: Zoom, Google Chat, Google Forms, Google Meet, Miro, Quizlet, iMindMap, Viber, Telegram, Learningapps, Canva, Easel.ly, Wordle, Mahara, Digication, Pathbrite, Seesaw, Draw.io та ін.

ВІТЧИЗНЯНИЙ ТА ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД ІНФОРМАТИЗАЦІЇ УПРАВЛІННЯ ПІДГОТОВКОЮ ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ В УМОВАХ МАГІСТРАТУРИ

В. КУЧЕР — 2024-08-20

У статті проведено аналіз вітчизняного та зарубіжного досвіду інформатизації управління підготовкою магістрів у закладах вищої освіти, у контексті глобальної цифровізації. Розглянуто приклади застосування інформаційних систем в освіті, що стає ключовим чинником для підвищення якості вищої освіти та оптимізації адміністративних процесів.

У ході дослідження особлива увага приділяється впливу інформатизації на адаптацію навчальних програм до потреб сучасного освітнього ринку, забезпеченню доступності та гнучкості освітніх процесів. Також розглядається правове регулювання дистанційного навчання в Україні, що включає аналіз основних законодавчих актів, таких як Закон України «Про освіту» та «Про вищу освіту», відповідні постанови, які регулюють використання інформаційних технологій в освіті.

ПРОСВІТНИЦЬКО-БЛАГОДІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ ІОАННА МАКСИМОВИЧА 1697-1711 РР.: ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ПЕРІОД

В. ЛАНІН — 2024-08-20

У статті розглянуто період життєвого шляху Іоанна Максимовича з 1697-1711 рр., який припадає на часи його активної діяльності на Чернігівській кафедрі. Наголошено на значущості його власних зусиль у сприянні розвитку освіти та просвітництва: заснування Чернігівського колегіуму; літературна та перекладацька діяльність фінансування та утримання бібліотеки та єпархіальної типографії й ін. У статті проаналізовано багатий досвід просвітницько-благодійної діяльності Іоанна Максимовича у підтримці освіти Чернігівської єпархії, її духовному та культурному розвитку на початку XVIII століття.

ПРОЄКТУВАННЯ ТЕХНОЛОГІЙ І ФОРМ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАННЯ МАЙБУТНІХ ПЕДАГОГІВ ЗАКЛАДІВ ПОЗАШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ У КОНТЕКСТІ ПЕДАГОГІЧНОЇ СПАДЩИНИ А. МАКАРЕНКА

Л. ЛЕБЕДИК — 2024-08-20

Проблематика проєктування технологій і форм організації навчання майбутніх педагогів закладів позашкільної освіти аналізується через призму педагогічної спадщини А. Макаренка. Розглядаються умови проєктування інтерактивних лекцій (лекція із запланованими помилками, лекція-диспут, проблемна лекція), самостійної роботи, конференцій, ділових ігор.

Зроблено висновок, що пошук ефективних технологій і форм підготовки майбутніх педагогів закладів позашкільної освіти в умовах магістратури неможливий без звернення до педагогічної спадщини А. Макаренка та сучасних вимог Нової української школи. Серед перспектив подальших досліджень вказана необхідність уточнення сутності проєктування технологій, форм, змісту, методів підготовки майбутніх педагогів закладів позашкільної освіти, вирішення яких дасть змогу розглянути у контексті педагогічної спадщини А. Макаренка компоненти підготовки педагогів закладів позашкільної освіти в умовах магістратури, виявити закономірності і механізми цього процесу.

ФОРМУВАННЯ МОТИВАЦІЙНО-ЦІННІСНОГО СТАВЛЕННЯ СТУДЕНТІВ ДО ЗДОРОВ’Я ТА ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ

О. МІХЕЄНКО — 2024-08-20

Стаття присвячена проблемі формування мотивації до здоров’я студентської молоді як підґрунтя для дотримання здоров’яорієнтованої поведінки і діяльності. Обґрунтовано головні чинники формування мотиваційно-ціннісного ставлення студентів до здоров’я. Розкрито роль психолого-педагогічних механізмів і факторів, які сприяють або, навпаки, перешкоджають формуванню мотиваційно-ціннісного ставлення учнів (студентів) до здоров’я та здорового способу життя. Доведено необхідність професійного викладання знань про здоров’я з метою формування відповідної мотивації.

РОЛЬ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ У ФОРМУВАННІ ЗВИЧОК ЗДОБУВАЧІВ ТА СТІЙКОГО ІНТЕРЕСУ ДО СИСТЕМАТИЧНИХ ЗАНЯТЬ ФІЗИЧНИМИ ВПРАВАМИ

Ф. МОРОЗ — 2024-08-20

Компонентом усебічного гармонійного розвитку особистості є фізичне виховання – система соціально-педагогічних заходів, спрямованих на зміцнення здоров'я та загартування організму, гармонійний розвиток форм, функцій і фізичних можливостей людини, формування життєво важливих рухових навичок та вмінь. Теорія і практика фізичного виховання спираються на дані фізіології. Фізіологічна наука озброює теорію і методику фізичного виховання закономірностями розвитку організму людини, правильного врахування впливу різноманітних чинників на його функціональну діяльність. На основі її даних розробляють науково обґрунтовану систему фізичних вправ, спрямованих на розвиток рухових дій і формування фізичних якостей організму.

Рівень культури людини виявляється в умінні раціонально, повною мірою, використовувати вільні години, від чого залежить не тільки успіх у трудовій діяльності, навчанні і загальному розвитку, але і саме здоров’я людини, повнота її життєдіяльності. Фізичне виховання прилучає молодих людей до культури через рухову активність у всіх формах, відіграє вирішальну роль у формуванні індивідуальності, що іноді більш важливо, ніж оздоровчий вплив фізичної культури.

ВІРШОТЕРАПІЯ У КОНТЕКСТІ ЕСТЕТОТЕРАПЕВТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ВИХОВАТЕЛІВ ЗДО

Н. НОЧОВНА — 2024-08-20

Стаття присвячена вивченню віршотерапії у контексті естеторапевтичної підготовки майбутніх педагогів закладів дошкільної освіти. На основі аналізу сутності естетотерапії та арт-терапії, ознаки яких поєднує в собі віршотерапія, а також вивчення зарубіжних досліджень із застосування поетичної терапії, презентовано авторське визначення феномену «віршотерапія» як методу гармонізації психоемоційного стану, психосоціального відновлення особистості засобами поетичних творів під час залучення особистості до активного слухання та співтворення. Проаналізовано різні підходи до трактування змісту підготовки вихователів ЗДО і розкрито форми ефективного використання віршотерапії в контексті естетотерапевтичної підготовки майбутніх педагогів закладів дошкільної освіти.

ФОРМУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ У СТУДЕНТІВ НАПРЯМУ ПІДГОТОВКИ СЕРЕДНЯ ОСВІТА (ПРИРОДНИЧІ НАУКИ)

В. РОКОТЯНСЬКА — 2024-08-20

У статті автори розкривають методи розширення формування екологічних компетентностей у студентів напряму підготовки середня освіта (природничі науки). Сьогодні екологічні проблеми стають все більш актуальними. Забруднення навколишнього середовища, зміна клімату, виснаження природних ресурсів – це тільки деякі з проблем, які потребують компетентного рішення. Тож розробка методики формування екологічних компетентностей студентів напряму підготовки природничі науки стає актуальною, оскільки дозволяє підготувати молоде покоління до вирішення екологічних проблем та формувати в них екологічну свідомість, що сприятиме збереженню природних ресурсів та збереженню навколишнього середовища. Зазначена методика може бути корисною для вчителів природничих дисциплін, які можуть використовувати цю її для підвищення екологічної грамотності учнів.

ОСВІТНЄ ЛІДЕРСТВО В НІДЕРЛАНДАХ: СУБ’ЄКТНО-ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ АНАЛІЗ

М. САЮК — 2024-08-20

У статті схарактеризовано освітнє лідерство як одне з базових складових системи управління вищою освітою, що формується людським управлінських капіталом Нідерландів. Проаналізовано законодавчі освітні політики, управлінські документи, звіти, а також наукові дослідження та результати проєктної діяльності щодо зміцнення лідерського потенціалу в Нідерландах. Визначено національний та інституційний рівні управління у сфері вищої освіти. З’ясовано розподіл функцій між національними інституціями, їх особливості і місце в національній системі вищої освіти Нідерландів. Охарактеризовано системні управлінські ролі в межах закладу вищої освіти.

ПРОЄКТУВАННЯ І РЕАЛІЗАЦІЯ ІНДИВІДУАЛЬНОЇ ТРАЄКТОРІЇ ПРОФЕСІЙНОГО РОЗВИТКУ ПЕДАГОГА У КОНТЕКСТІ ПЕДАГОГІЧНОЇ СПАДЩИНИ А. МАКАРЕНКА

В. СТРЕЛЬНІКОВ — 2024-08-20

У статті розглянуто засади проєктування і реалізації індивідуальної траєкторії професійного розвитку педагога у закладі неперервної освіти, зокрема, показано досвід Полтавської академії неперервної освіти імені М. В. Остроградського із вироблення технологій ефективного управління процесами підвищення кваліфікації педагогів у контексті педагогічної спадщини А. Макаренка.

Теоретично обґрунтовані, на основі ідей А. Макаренка, дев’ять принципів проєктування і реалізації індивідуальної траєкторії педагога в умовах війни: наступності, усвідомлення, науковості, наочності, предметності, розвивального навчання, демократизації підвищення кваліфікації, саморозвитку особистості педагога на курсах підвищення кваліфікації, психологічної підтримки професійного розвитку особистості педагогів на курсах підвищення кваліфікації за індивідуальною освітньою траєкторією.

ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ДО РОЗВИТКУ ТВОРЧОГО МИСЛЕННЯ УЧНІВ НА УРОКАХ МИСТЕЦТВА В ЗАКЛАДАХ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ

Н. СУЛАЄВА — 2024-08-20

У статті висвітлена актуальна проблема підготовки студентів мистецько-педагогічних спеціальностей закладів вищої педагогічної освіти здійснювати розвиток творчого мислення учнів закладів загальної середньої освіти. Акцентовано увагу на визначенні поняття «творче мислення» та схарактеризовано основні підходи до формування в майбутніх учителів мистецьких дисциплін компетентностей здійснювати розвиток творчого мислення учнів на уроках мистецтва (музичного, образотворчого та хореографічного).

Підкреслено, що підготовка студентів до майбутньої професійної діяльності з розвитку творчого мислення учнів має ґрунтуватися на отриманні ними формальної освіти, зокрема, на засвоєному змісті освітніх компонентів, пропонованих здобувачам освіти в межах освітніх програм 014.13 Середня освіта (Музичне мистецтво), 014.12 Середня освіта (Образотворче мистецтво) та 014 Середня освіта (Хореографічне мистецтво). Водночас, у статті наголошено на вартісності залучення майбутніх учителів мистецьких дисциплін до отримання неформальної мистецької освіти в художньо-творчих колективах закладів вищої педагогічної освіти. Мистецько-освітня діяльність учасників таких колективів є важливим доважком до формування у майбутніх учителів мистецтва закладів загальної мистецької освіти компетентності розвивати творче мислення в учнів закладів загальної середньої освіти.

ЕЛЕМЕНТИ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ В ОСВІТНЬОМУ ПРОЦЕСІ ПРИ ПІДГОТОВЦІ ФАХІВЦІВ ЗІ СПЕЦІАЛЬНОСТІ «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА»

Ю. СРІБНА — 2024-08-20

Розвиток інформаційно-комунікаційних технологій, створення відкритих електронних освітніх ресурсів, збільшення потреби суспільства у персоналізованому й адаптивному навчанні сприяють необхідності впровадження інноваційних технологій в освіту. Однією з тенденцій сьогодення є використання дистанційної і змішаної форм навчання у вищому навчальному закладі.

Ця стаття спрямована на детальний аналіз та вивчення різних аспектів використання Google Клас у дистанційному навчанні з метою виявлення його переваг та обмежень в освітньому процесі підготовки фахівців зі спеціальності «Професійна освіта». Дослідження буде акцентувати увагу на проблемах, з якими стикаються викладач та студент, а також на тому, як можливо покращити ефективність використання цього інструменту для оптимальної освітньої практики.

ДИДАКТИЧНА МОДЕЛЬ ОСВІТНЬОГО КОМПОНЕНТА «ПРАКТИКУМ РОБОТИ З ХОРЕОГРАФІЧНИМ КОЛЕКТИВОМ» У СИСТЕМІ ПІДГОТОВКИ МАГІСТРІВ СПЕЦІАЛЬНОСТІ 024 ХОРЕОГРАФІЯ

О. ТАРАНЦЕВА — 2024-08-20

Презентується дидактична модель освітнього компонента «Практикум роботи з хореографічним колективом» у системі підготовки магістрів спеціальності 024 Хореографія, яка складається з 6 взаємопов’язаних блоків. Цільовий блок моделі визначає мету освітнього компонента, яка полягає в організації поглибшого засвоєння магістрантами теоретичних основ хореографічних дисциплін, планування, підготовки та проведення уроків з хореографічного мистецтва, практичної роботи з хореографічним колективом; формування загальних та фахових компетентностей, визначених освітньою програмою та програмою цього освітнього компонента. Методологічний блок передбачає реалізацію під час викладання зазначеного освітнього компонента сукупності методологічних підходів (компетентнісний, аксіологічний, системно-діяльнісний, культурологічний, інформаційний, технологічний, ресурсно-орієнтований, індивідуальний, творчий та здоров'язбережувальний). Ресурсний блок уміщує інформацію про викладача, який реалізує освітній компонент, матеріально-технічне забезпечення, політику курсу та інформаційне забезпечення, що уможливлює побудувати систему ресурсно-орієнтованого навчання майбутніх хореографів. Змістовий блок відображає насамперед зміст освітнього компонента та його дидактичну карту. Методичний блок уміщує різні методи навчання (пояснювально-ілюстративний, проблемний, частково-пошуковий (евристичний), репродуктивний), форми навчання (лекція, лабораторні заняття, практични заняття, самостійна робота, консультації), а також визначає формат консультацій (очні та онлайн, за формою – індивідуальні та групові, за часом – відповідно до графіку чи усною домовленістю з ініціативи магістрантів у разі виникнення потреби). Діагностичний блок моделі включає методи контролю, механізм відпрацювання пропусків практичних занять, критерії оцінювання аудиторної роботи, критерії оцінювання самостійної роботи (ІНДЗ – за наявності), критерії оцінювання модульних контрольних робіт, критерії оцінювання екзамену, шкалу оцінювання успішності студентів, а також програмні результати навчання.

МЕТОДИКА НАВЧАННЯ ОРГАНІЧНОЇ ХІМІЇ ХІМІКІВ-ТЕХНОЛОГІВ У КЛАСИЧНОМУ УНІВЕРСИТЕТІ

Г. ТКАЧУК — 2024-08-20

Представлена концепція методики навчання органічної хімії (ОХ) у класичних університетах, яка спирається на технологію учіння, засновану на психолого-педагогічних засадах сьогодення. При системному підході у ній були розроблені теоретичні і методичні особливості навчання ОХ хіміків-технологів: показано, що ОХ є наукою, у якій найвагоміше місце посеред інших галузей хімії посідає специфічна мова хімічних символів; в ОХ, завдяки найбільшій кількості органічних речовин – предмету цієї науки, хімічна мова, тобто номенклатура цих сполук, є чи не найскладнішою; успішне засвоєння ОХ неможливе без сучасних теорій будови та реакційної здатності органічних сполук, а також без пояснення механізмів хімічних реакцій; трансформація теоретичної інформації в розвинені уміння і навички проходить в результаті виконання лабораторного практикуму (ЛП) з ОХ; процес навчання ОХ у класичному університеті при системному підході корелює із елементами технології учіння (Tkachuk, 2020a, Tkachuk, 2020b). Представлені у цій статті дослідження стосуються створення методичних і теоретичних засад навчання ОХ в класичному університеті для підготовки здобувачів ОПП 161 Хімічні технології та інженерія. Результати таких досліджень можуть бути корисними для розробки навчально-методичного комплексу (НМК) з дисципліни для бакалаврів як хімічних, так і нехімічних спеціальностей.

ВИКЛАДАННЯ КИТАЙСЬКОЇ МОВИ У ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ УКРАЇНИ: ПРОБЛЕМИ І ПЕРСПЕКТИВИ

Ч. ЦЗІНТАО — 2024-08-20

У статті здійснений моніторинг ключових тенденцій викладання та вивчення китайської мови в різних університетах України, що дозволить глибше зрозуміти існуючі проблеми та вжити заходів для їх вирішення. З’ясовано як законодавством України створюються необхідні нормативно-правові умови для вивчення у закладах освіти (у тому числі в закладах вищої освіти) іноземних мов, в тому числі китайської мови. Основний акцент нашого аналізу спрямований на продовження вивчення проблем і труднощів організації викладання і вивчення китайської мови в Україні, а також причин відсутності викладання китайської мови.

ЗНАЧЕННЯ НАВЧАЛЬНО-ДОСЛІДНИХ ЗАВДАНЬ З «ОСНОВ ПСИХОГЕНЕТИКИ» ДЛЯ ФОРМУВАННЯ У МАЙБУТНІХ МАГІСТРІВ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ ПРЕДМЕТНОЇ БІОЛОГІЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ У ГАЛУЗІ ГЕНЕТИКИ ЛЮДИНИ

Т. ЮСИПІВА — 2024-08-20

Схарактеризовано досвід планування та виконання навчально-дослідних завдань з вибіркового освітнього компоненту «Основи психогенетики» ОПП Середня освіта (Біологія та здоров’я людини) другого (магістерського) рівня вищої освіти. Показано, що виконання навчально-дослідного завдання на тему «Генетичні основи кількісної та якісної мінливості» є засобом формування предметної біологічної компетентності майбутніх магістрів середньої освіти в галузі генетики людини.

ПЕДАГОГІЧНИЙ ДОСВІД А. С. МАКАРЕНКА ЩОДО ПРОФІЛАКТИКИ ПРАВОВОГО НІГІЛІЗМУ СЕРЕД ПІДЛІТКІВ

А. ЯВОРСЬКИЙ — 2024-08-20

Ця стаття присвячена розкриттю й аналізу педагогічних ідей А. С. Макаренка, спрямованих на профілактику правового нігілізму серед підлітків. Серед цих ідей є такі: виховання підлітків у довірі, підтримці, повазі до особистості, позитивному ставленні до її потенційних можливостей, з урахуванням вікових та індивідуальних особливостей розвитку і виховання підлітків; взаємозв’язок школи, сім’ї, правоохоронних органів і громадськості у здійсненні морально-правового виховання підлітків з урахуванням оптимальних педагогічних умов, що забезпечують єдність дій учасників освітнього процесу, єдність навчальної та позаурочної діяльності, цілісності морально-правового простору; педагогічна доцільність засобів, форм і методів виховного впливу на підлітків; спрямованість педагога на повернення неповнолітніх правопорушників до якісного життя, а не їх пригнічення, організація співпраці педагога і вихованців, а не їх протистояння; дотримання прав і законних інтересів підлітків; залучення підлітків до цікавої трудової активності; спрямованість виховних впливів на розвиток відповідальності, емпатії, толерантності серед підлітків, їх самоактуалізацію, самокритику, рефлексію тощо. Зроблено висновок про результативність діяльності А. С. Макаренка у сфері перевиховання малолітніх злочинців та визнання його педагогічних ідей та досвіду в усьому світі.