Витоки педагогічної майстерності

МЕТОДОЛОГІЯ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА АКАДЕМІЧНА ДОБРОЧЕСНІСТЬ: ВИКЛИКИ В УМОВАХ ЦИФРОВІЗАЦІЇ

С. АЛЄКСЄЄВА — ср, 18 гру 2024 00:00:00 +0200

У статті розкрито проблему методології наукових досліджень та академічної доброчесності в умовах цифровізації. Доведено, що методологія визначає способи здобуття наукових знань, забезпечує всебічність отримання інформації, уточнення, збагачення, систематизацію термінів і понять, створює систему наукової інформації. Встановлено збільшення відсотку студентів, які на постійній основі використовують списування та некоректні запозичення в умовах цифровізації. Визначені основні фактори, що впливають на прояви академічної нечесності у середовищі студентів, зокрема: нове середовище навчання (онлайн навчання); відсутність систематичної роботи з формування академічної культури; низький рівень умінь самостійної роботи у студентів у нових умовах.

Констатовано, що академічна доброчесність передбачає дотримання високих стандартів інтелектуальної чесності і моральної прозорості в усіх аспектах академічної діяльності, таких як викладання, дослідження, публікації та інше. Конкретизовано основні аспекти академічної доброчесності, що включають в себе: правдивість і інтелектуальна чесність; уникнення плагіату; дотримання авторських прав; незалежність і об’єктивність; етичне давання авторських прав. Окреслено досвід зарубіжних країн (Польщі, Франції, Швеції) щодо реалізації академічної доброчесності в аспекті визначення їх особливостей та успішних практик. Схарактеризовано ідею змінити ставлення до академічної доброчесності, що в подальшому дає можливість уникнути академічних порушень.

КОМПЕНСАЦІЯ ОСВІТНІХ ВТРАТ У ПЕДАГОГІЧНИХ ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ: ВИКЛИКИ І ПЕРСПЕКТИВИ В УМОВАХ НЕВИЗНАЧЕНОСТІ

С. АЛЄКСЄЄВА, М. ДЯЧЕНКО-БОГУН, Т. ШКУРА, В. РОКОТЯНСЬКА, Л. ГОМЛЯ — ср, 18 гру 2024 00:00:00 +0200

Розкрито проблему компенсації освітніх втрат у педагогічних закладах вищої освіти. Окреслено, що повномасштабне вторгнення військ рф на територію України змінило перебіг усіх управлінських процесів у сфері вищої освіти, де керівники закладів вищої освіти мали вжити всіх необхідних заходів для забезпечення захисту учасників освітнього процесу. Констатовано, що проблема компенсації освітніх втрат здобувачів освіти в умовах війни перетворюється на глобальну проблему для нашого суспільства, яка потребує якнайшвидшого наукового осмислення та пошуку найбільш оптимальних шляхів і способів її розв’язання. Освітні втрати можуть спричинити значний негативний вплив як на розвиток особистості, так і на добробут цілих суспільств у майбутньому; поглиблюють нерівності в освіті через збільшення вже наявних навчальних розривів; можуть призвести до серйозних економічних наслідків у майбутньому, зокрема до зниження валового внутрішнього продукту; мають кумулятивний ефект, тобто тенденцію до накопичення й поглиблення, у разі відсутності вчасних і ефективних заходів із їх виявлення та подолання.

Визначено, що для вироблення дієвої стратегії, спрямованої на забезпечення якомога швидшого й водночас ефективного подолання освітніх втрат в Україні, критично важливою є розроблення відповідної стратегії. Конкретизовано, що важливим підґрунтям для ефективного вирішення проблеми освітніх втрат в Україні є узагальнення досвіду організації освітнього процесу в країнах ЄС в умовах переходу до дистанційного та змішаного навчання (зумовленого непередбачуваними глобальними впливами, пов’язаними із пандемією Covid-19); аналіз специфіки успішної організації освітнього процесу в умовах дистанційного та змішаного навчання; пошук шляхів подолання наявних в Україні негативних впливів на функціонування та результативність вітчизняної системи освіти.

ВПЛИВ КОМАНДНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ НА ІННОВАЦІЙНИЙ РОЗВИТОК ОРГАНІЗАЦІЇ

О. БОЛЬШАЯ, І. БАБЕНКО, Г. КУЗЬМЕНКО — ср, 18 гру 2024 00:00:00 +0200

Командний менеджмент є дієвим інструментом, що не лише підвищує продуктивність працівників, але й стимулює інноваційні процеси в компанії. Інновації стають вирішальним фактором успіху у сучасному динамічному світі, де швидкий технологічний прогрес, загострення конкуренції та підвищені вимоги клієнтів змушують компанії бути гнучкими, творчими й адаптивними.

Команди, сформовані для виконання певних завдань, значно підвищують ефективність у розробці та реалізації нових ідей, створюючи синергію між різними знаннями, навичками й досвідом учасників, що дає простір для креативності та нестандартних рішень. Управління командою сприяє горизонтальній комунікації, що полегшує обмін ідеями, знижує рівень конфліктів і посилює взаєморозуміння в колективі. Водночас, щоб команда ефективно функціонувала, потрібно ретельно підібрати її склад, враховуючи професійні компетенції, особистісні риси й стилі роботи. Важливою складовою успіху є й лідерство: ефективний лідер здатен мотивувати, координувати дії та швидко вирішувати конфлікти.

Ще одним ключовим фактором є створення середовища, яке підтримує інновації. Це включає забезпечення необхідних ресурсів, таких як час, технології та фінанси, а також формування культури, де кожен працівник відчуває свою значущість і може вільно висловлювати свої ідеї.

Дослідження впливу командного менеджменту на інноваційний розвиток організації є критично важливим як для наукових досліджень, так і для управлінської практики. Це допомагає зрозуміти, як здійснювати управління командами для підвищення конкурентоспроможності та забезпечення сталого розвитку в сучасних умовах постійних змін.

ОПРАЦЮВАННЯ ОБРАЗІВ-СИМВОЛІВ НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ

А. БОНДАРЕНКО, Ю. БОНДАРЕНКО — ср, 18 гру 2024 00:00:00 +0200

Автори статті розгортають власні методико-літературознавчі пропозиції щодо вирішення важливої дидактичної проблеми – комплексного вивчення образів-символів, виходячи із хронотопної структури художніх джерел, їх ідейно-тематичного навантаження, словесного оформлення символічних утворень. Провідна думка статті полягає в тому, що осмислення образів-символів, їх змісту та художнього значення має випливати з усього системного аналізу літературного джерела й бути його частиною. Образи-символи слід розглядати як своєрідні «уламки» (Ґадамер, 2001) художньої структури тексту, у якій вони займають органічне місце, а тому можуть бути пояснені тільки як її частина.

Викладені судження ілюструються значною кількістю літературного матеріалу, уключеного до шкільних програм. Це твори Т. Шевченка («Кавказ»), П. Куліша («Чорна рада»), І. Франка («Зів’яле листя», «Сойчине крило», «Легенда про вічне життя»), М. Коцюбинського («Intermezzo»), В. Стефаника («Камінний хрест») та ін. На прикладі деяких із цих творів продемонстровано, що образи-символи виконують об’єднувальну та узагальнювальну роль в організації художнього тексту, забезпечують вираження провідних думок автора. Виходячи із цього, пропонується вивчати образи-символи на заключному етапі аналізу літературного твору, коли учні засвоїли всю систему значень, закладених у текст, специфіку їх образного вираження з допомогою багатьох інших засобів, використаних письменником. У результаті опрацювання символів стає ніби кульмінаційним моментом в осягненні школярами літературного джерела, вони постають квінтесенцією художньої картини, яку учні намагаються опанувати. Для цього учасників навчального процесу слід націлювати на авторське розуміння ключових світоглядних феноменів, якими є образи космосу (природи), Бога, людини, суспільства й нації.

ОСНОВНІ ЕТАПИ РОЗВИТКУ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ ВИЩОЇ ОСВІТИ

І. ВЕРБОВСЬКИЙ, В. ЧИПОРНЮК — ср, 18 гру 2024 00:00:00 +0200

У статті акцентовано увагу на сутності та значенні поняття «якість вищої освіти». Виокремлено основні етапи розвитку й реалізації системи управління якістю вищої освіти та запропоновано заходи щодо її вдосконалення в сучасних трансформаційних умовах.

МИСТЕЦЬКО-ТВОРЧА КОМПЕТЕНТНІСТЬ ДОШКІЛЬНИКІВ: ПСИХОЛОГІЧНІ ПЕРЕДУМОВИ І ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ

О. ВІЛЬХОВА, А. ПАСІЧНІЧЕНКО — ср, 18 гру 2024 00:00:00 +0200

Стаття містить обґрунтування актуальності проблеми формування мистецько-творчої компетентності у дошкільників. Проаналізовано підходи до визначення поняття «мистецько-творча компетентність». Визначено психологічні передумови формування мистецько-творчої компетентності. Зазначено, що дошкільний вік є сенситивним для розвитку творчого потенціалу, а вікові зміни в пізнавальному, емоційному, соціальному, моторному розвитку створюють оптимальні умови для формування мистецько-творчої компетентності. Наголошено на значущості арт-терапії як ефективного інструменту, який батьки та вихователі можуть використовувати для підтримки емоційного та творчого розвитку дітей.

ВПЛИВ ФАКТОРІВ ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА НА РЕЗУЛЬТАТИВНІСТЬ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

М. ГРИНЬОВА, О. ТИТАРЕНКО — ср, 18 гру 2024 00:00:00 +0200

У статті досліджується вплив факторів освітнього середовища на результативність науково-дослідницької діяльності студентів в закладах вищої освіти. Аналізуючи взаємозв'язок структурних компонентів освітнього середовища та їх вплив на академічну ефективність, робота визначає ключові елементи: доступ до ресурсів, організаційну підтримку, інтеграцію навчання і дослідження, а також активізацію студентської участі. Значення взаємодії та культурного обміну у середовищі вищої освіти акцентується як критичне для розвитку креативного та критичного мислення. Висвітлено роль наукової спільноти та менторської підтримки у формуванні наукових компетенцій.

ДОСЛІДНИЦЬКА КОМПЕТЕНТНІСТЬ МАЙБУТНІХ ЛІКАРІВ У ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ ХІМІЧНИХ ДИСЦИПЛІН

Є. ДІДЕНКО — ср, 18 гру 2024 00:00:00 +0200

У статті розглянуто проблему розвитку дослідницької компетентності у майбутніх лікарів у процесі вивчення хімічних дисциплін. Детально проаналізовано поняття дослідницької компетентності фахівців у галузі медицини. Підкреслено, що ефективне формування зазначеної компетентності безпосередньо залежить від активного залучення здобувачів до дослідницької діяльності. Визначено умови, які сприяють формуванню мотивації студентів до науково-дослідної роботи, а також наведено приклади завдань, виконання яких позитивно впливає на формування дослідницької компетентності у майбутніх фахівців цієї спеціалізації.

ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ ПСИХОЛОГІВ ЗАТРЕБУВАНИХ НА РИНКУ ПРАЦІ В МОВАХ ВОЄННОГО ТА ПОВОЄННОГО ЧАСУ

О. ДІДЕНКО, С. ЯЛАНСЬКА, В. АНУШКЕВИЧ — ср, 18 гру 2024 00:00:00 +0200

Умови воєнного часу ставлять нові вимоги щодо підготовки психологів, які мають володіти інструментарієм роботи у складних життєвих ситуаціях. Професійна підготовка фахівців допомагаючих професій в освітньому закладі не повинна обмежуватися вивченням традиційного психологічного інструментарію, звичними підходами щодо методів роботи з різними категоріями осіб. Метою статті є здійснення логіко-психологічного аналізу проблеми підготовки майбутніх психологів затребуваних на ринку праці в умовах воєнного та повоєнного часу, розкриття результатів опитування здобувачів вищої освіти щодо важливих насьогодні компетентностей психологів, визначення рекомендацій з підготовки фахівців, які здійснюватимуть ефективну діяльність у кризових ситуаціях, з соціально-психологічної реабілітації, підтримки психічного здоров’я населення, розвитку життєстійкості, тощо. Серед рекомендацій: під час організації освітнього процесу варто здійснювати акцент на формуванні знань і навичок, які сприятимуть роботі психолога працювати у складних/кризових умовах; вмінь надавати першу психологічну допомогу в екстремальних ситуаціях, розуміння загальних принципів роботи з гострою реакцією на стрес, здійснювати соціальну, психологічну реабілітацію військовослужбовців та членів їх родин; володіти методичним інструментарієм з відновлення психічного здоров’я різних категорій осіб.

ПРОФЕСІЙНО ОРІЄНТОВАНІ НАВЧАЛЬНІ СИТУАЦІЇ НА ЗАНЯТТЯХ ІЗ МЕТОДИКИ ВИКЛАДАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ЯК ПЕРЕДУМОВА УСПІШНОЇ ВИРОБНИЧОЇ ПРАКТИКИ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ-ФІЛОЛОГА

Р. ДРУЖЕНЕНКО — ср, 18 гру 2024 00:00:00 +0200

Наукову працю присвячено проблемі використання професійно орієнтованих навчальних ситуацій на заняттях із методики викладання української мови в закладах середньої освіти, що служить основою для формування методичної компетентності майбутнього вчителя-філолога. На переконання автора, однією з пріоритетних умов залучення ситуаційної методики є підготовка до виробничої практики: систематичне залучення професійно орієнтованих ситуаційних вправ на занятті наближає до реальних умов викладання шкільного курсу української мови і забезпечує успішне проходження педпрактики в майбутньому. Реалізація системи професійно орієнтованих навчальних ситуацій на заняттях із методики викладання української мови в Київському університеті імені Бориса Грінченка показала високий рівень формування методичної компетентності, а також підготовки студентів до виробничої практики.

ВИКОРИСТАННЯ МАТЕРІАЛІВ З ІСТОРІЇ ГЕОГРАФІЧНИХ ВІДКРИТТІВ І ДОСЛІДЖЕНЬ ПРИ ВИВЧЕННІ ПРИРОДИ АФРИКИ

В. ЄРМАКОВ, С. САРНАВСЬКИЙ, Ю. ПОМАЗ — ср, 18 гру 2024 00:00:00 +0200

Авторами розглянуто методичні аспекти використання матеріалів з історії географічних відкриттів і досліджень при вивченні природи материків на прикладі Африки. Здійснено систематизацію змістової частини історії географічних відкриттів і досліджень Африки з найдавніших часів для вивчення їх у шкільному курсі географії материків і океанів. Показано значення цих даних у підвищенні ефективності навчальної діяльності учнів.

ОСОБЛИВОСТІ РОБОТИ КОНЦЕРТМЕЙСТЕРА ПІД ЧАС ВИКЛАДАННЯ УКРАЇНСЬКОГО ТА НАРОДНО-СЦЕНІЧНОГО ТАНЦЮ

О. ЄФІМОВА, Є. ПОДКОПАЙ, Д. ШАРШОНЬ, В. СИДОРЕНКО — ср, 18 гру 2024 00:00:00 +0200

Проаналізовано особливості роботи концертмейстера під час викладання українського та народно-сценічного танцю. Розглянуто роль концертмейстера у хореографічному класі. Виявлено, що діяльність концертмейстера складний процес, який вимагає якісної музичної майстерності та глибокого розуміння педагогіки та психології. Зазначено про важливість розвитку музичності для хореографа, що передбачає підвищення його здатності розуміти та інтерпретувати музику у зв’язку з рухом. Злагоджена робота концертмейстера та педагога в класі дає можливість вирішувати мистецько-педагогічні завдання: посилення емоційно-виразного виконання вправ (здійснюється завдяки живій грі на інструменті), надає досвід майбутнім вчителям хореографії у підборі музичного матеріалу, розвивається музично-естетичний смак тощо.

ОСОБЛИВОСТІ ПСИХОЛОГІЧНОГО ТА ПРОФЕСІЙНОГО СТАНУ УКРАЇНСЬКИХ УЧИТЕЛІВ ПІД ЧАС ВІЙНИ ТА ПОТЕНЦІАЛ МОРІТА-ТЕРАПІЇ ДЛЯ ЇХ ВІДНОВЛЕННЯ

Д. ЖАО, О. НІКОЛЕНКО, О. ЖДАНОВА-НЕДІЛЬКО, К. НІКОЛЕНКО — ср, 18 гру 2024 00:00:00 +0200

У статті висвітлено особливості психологічного та професійного стану українських учителів під час війни. Представлено результати всеукраїнського опитування учителів (січень 2024 р.), яке показало, що більше половини українських педагогів мають психологічний дистрес, більшість із них ще не оговталися від шокового психічного стану, в якому вони перебували на початку війни. Водночас встановлено високий рівень життєстійкості українських учителів, який свідчить про те, що війна загартувала їх і зробила сильнішими у виконанні професійних обов’язків та вирішенні проблем щодо підтримки учнів. Психічне здоров'я вчителів покращується завдяки реалістичній оцінці навколишніх подій та орієнтації на пошук конкретних рішень проблем під час війни. З іншого боку, соціальна невизначеність негативно вплинула на психічне відновлення вчителів. Більшість учителів використовують методи, які заохочують учнів поглянути на повсякденне життя, визнати страх природною емоцією і відкрито обговорювати його з учнями. Успішну допомогу учням надають хороші комунікації і творчі заняття. Хоча, стикаючись з пасивним ставленням учнів до життя і великими втратами, вчителі відчувають труднощі в наданні допомоги. Більшість учителів визнали користь Моріта терапії для відновлення психологічного та професійного стану, а також для подолання тривоги і напруги, як метод зосередження на конструктивних діях. Тренінги для вчителів у контексті Моріта терапії допомагають усвідомити ідею готовності бути стійким, створення хороших і поганих сценаріїв майбутнього, обмірковування потенціалу та можливих дій тощо.

ПРАКТИКА В СИСТЕМІ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ФАКУЛЬТЕТУ ПСИХОЛОГІЇ І СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ ПНПУ ІМЕНІ В.Г.КОРОЛЕНКА

В. ЗАІКА, Л. КУТОРЖЕВСЬКА, М. МЕЛЬНИЧУК — ср, 18 гру 2024 00:00:00 +0200

Стаття присвячена аналізу ролі та значенню практичної підготовки для студентів, які навчаються на факультеті психології та соціальної роботи ПНПУ імені В.Г. Короленка. Автори розглядають практику як невід'ємну складову професійного становлення майбутніх фахівців, що сприяє розвитку професійних навичок, формуванню етичних норм та глибшому розумінню специфіки майбутньої діяльності. У статті акцентується увага на структурі, особливостях організації та методах практичного навчання, що використовуються в Полтавському національному педагогічному університеті імені В.Г. Короленка. Також підкреслюється важливість практичного досвіду для адаптації студентів до сучасних вимог ринку праці та вирішення психологічних та соціальних проблем у професійній сфері.

РОЗВИТОК ВІЙСЬКОВО-ПРОФЕСІЙНОЇ КУЛЬТУРИ МАЙБУТНІХ ОФІЦЕРІВ У СИСТЕМІ ВІЙСЬКОВИХ ЗВО УКРАЇНИ

О. ІЛЬЧЕНКО , Д. ЗАДОРОЖНИЙ — ср, 18 гру 2024 00:00:00 +0200

У статті розглянуто питання формування військово-професійної культури майбутніх офіцерів, з особливим акцентом на соціально-гуманітарний компонент. Військово-професійна культура розглядається як провідний складник підготовки майбутніх офіцерів, що забезпечує формування не лише професійних навичок, але й соціальних і гуманітарних цінностей, необхідних для ефективного виконання службових обов'язків. Підкреслено важливість морально-етичного виховання, громадянської відповідальності, патріотизму та розвитку соціальних навичок у підготовці військових кадрів. Представлений підхід базується на принципах єдності теорії та практики, комплексності, індивідуального підходу та безперервності у формуванні професійної культури. Системний підхід, запропонований у статті, забезпечує підготовку офіцерів, здатних ефективно виконувати службові завдання в умовах сучасних військових викликів, зокрема в контексті сучасних військових дій. Доведено, що структура підготовки охоплює загальну військову, професійно-технічну, соціально-гуманітарну та оперативно-стратегічну підготовку, що відповідає сучасним вимогам до військової освіти. Особлива увага приділена когнітивному чиннику, який сприяє розвитку розумових здібностей, аналізу та прийняття рішень, що є ключовими аспектами для офіцерів в умовах бойових дій.

Встановлено, що формування військово-професійної культури майбутніх офіцерів у військових закладах вищої освіти (ЗВО) базується на низці принципів (принцип єдності теорії та практики, принцип цілеспрямованого виховання особистості, принцип комплексності, принцип наступності та безперервності, принцип індивідуального підходу, принцип патріотизму та національної ідентичності, принцип адаптації до сучасних умов, принцип правової обізнаності та відповідальності, принцип розвитку лідерських якостей), які забезпечують ефективне формування військово-професійної культури майбутніх офіцерів, сприяючи розвитку їхніх професійних, моральних та етичних якостей, необхідних для виконання службових обов’язків в умовах сучасних військових викликів.

Актуалізовано необхідність інтеграції соціально-гуманітарного компонента у процес підготовки офіцерів, що сприяє формуванню всебічно розвинених, морально стійких та патріотично налаштованих військовослужбовців.

СИСТЕМНИЙ ПІДХІД ДО УПРАВЛІННЯ ДЛЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ

І. ІЩЕНКО, О. ЖДАНОВА-НЕДІЛЬКО, О. БОЛЬШАЯ, І. БАБЕНКО — ср, 18 гру 2024 00:00:00 +0200

У статті розглянуто концепцію системного підходу до управління як ключового інструменту для досягнення сталого розвитку. Проаналізовано основні принципи та складові системного підходу, а також їхню роль у забезпеченні гармонійної взаємодії між економічними, соціальними та екологічними аспектами. Обґрунтовано необхідність інтеграції системного мислення в управлінські практики для досягнення довгострокової стійкості. Проаналізовано сучасні підходи в управлінні сталим розвитком та досліджено інноваційні концепції, методики та практики, що спрямовані на забезпечення гармонійної взаємодії між економічними, соціальними та екологічними компонентами. Акцентовано увагу на впровадженні стратегічного, адаптивного, технологічного та соціально-орієнтованого підходів, які забезпечують ефективність управління в умовах динамічного зовнішнього середовища. Розглянуто роль інноваційних інструментів, таких як моделювання, прогнозування та використання сучасних інформаційних технологій, у підвищенні обґрунтованості управлінських рішень. Висвітлено переваги інтеграції різних підходів для формування стійких стратегій розвитку, спрямованих на досягнення балансу між економічною ефективністю, соціальною відповідальністю та екологічною стійкістю. Окремо проаналізовано прикладні аспекти використання системного підходу, що демонструють його потенціал у підвищенні конкурентоспроможності організацій та сприянні глобальним цілям сталого розвитку. Отримані результати можуть бути використані як основа для розробки нових методик управління та вдосконалення існуючих практик, орієнтованих на забезпечення довгострокової стійкості організацій у глобалізованому світі.

ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ МАЙСТЕРНОСТІ ПРИЙНЯТТЯ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ

І. ІЩЕНКО, Н. КОНОНЕЦ, О. ЖДАНОВА-НЕДІЛЬКО, О. БОЛЬШАЯ — ср, 18 гру 2024 00:00:00 +0200

У статті проаналізовано сутність поняття прийняття управлінського рішення та представлено різноманітні наукові підходи до його визначення. Описано типові етапи процесу прийняття рішень менеджерами та умови, за яких сучасні управлінці змушені здійснювати вибір. Проаналізовано сучасні техніки прийняття рішень, їхні особливості, а також використання формалізованих та інтуїтивних критеріїв. Представлено конкретні методи, що застосовуються управлінцями, і деталізовано популярні моделі для вибору оптимального шляху вирішення завдань організації. Вивчено тенденції у сфері прийняття управлінських рішень та графічно ілюстровано процес ухвалення рішень з варіантами альтернативних виборів менеджерів. Зроблено висновки про актуальність і важливість подальших досліджень у цій галузі управлінської діяльності.

ФОРМУВАННЯ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ У МАЙБУТНІХ ВИХОВАТЕЛІВ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

Н. КОВАЛЕВСЬКА, Л. ЗІМАКОВА, А. ПАСІЧНІЧЕНКО — ср, 18 гру 2024 00:00:00 +0200

У статті обґрунтовано необхідність формування підприємницької компетентності у майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти. Автори здійснили ретельний аналіз компонентів освітньо-професійної програми Дошкільна освіта. Висвітлено зміст, форми і методи професійної підготовки, зокрема, формування підприємницької компетентності під час навчання студентів першого (бакалаврського) рівня спеціальності 012 Дошкільна освіта. Обґрунтовано важливість формування підприємницької компетентності як необхідної здатності сучасного педагога.

КОНЦЕПТУАЛЬНА МОДЕЛЬ ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ ОСВІТНІХ МЕНЕДЖЕРІВ ДО ОРГАНІЗАЦІЙНО-УПРАВЛІНСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УМОВАХ ЦИФРОВІЗАЦІЇ

Н. КОНОНЕЦ, І. БОЯРИНОВА, І. ІЩЕНКО — ср, 18 гру 2024 00:00:00 +0200

У статті презентовано розроблену концептуальну модель формування готовності майбутніх освітніх менеджерів до організаційно-управлінської діяльності в умовах цифровізації, структуру якої складають концептуально-цільовий, змістово-реалізаційний та діагностико-результативний блоки. З’ясовано, що ця модель сприяє реалізації не лише освітній програмі підготовки магістрантів освітньої програми Менеджмент (Управління навчальним закладом), але й системній організації освітнього процесу в університеті в умовах цифрових трансформацій соціуму й освіти.

ЗАСТОСУВАННЯ АРТ-ТЕРАПІЇ В ОСВІТНЬОМУ ПРОЦЕСІ СУЧАСНОЇ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ

В. КОРЕНІВСЬКА, Н. АТАМАНЧУК — ср, 18 гру 2024 00:00:00 +0200

Статтю присвячено вивченню особливостей арт-терапевтичної роботи з молодшими школярами. Розкрито зміст і суть поняття «арт-терапія», визначено її можливості. Описано арт-терапевтичні техніки для дітей молодшого шкільного віку. Визначено, що характер арт-терапії може об’єднувати потенціал мистецтва, педагогіки і психології, повною мірою відбиває тенденцію до інтеграції знань, властивій сучасній гуманітарній науці, що може стати продуктивним у справі модернізації підготовки вчителя початкової школи. Людьми керує творча сила, що дозволяє їм розпоряджатися власним життям, бути архітектором свого життя. Звернення до потужного потенціалу мистецтва сприяє більш гуманним відносинам у соціумі. Саме тому, використання засобів арт-терапії в освітньому процесі сучасної початкової школи – це можливість саморозкриття дитини через художню творчість.

ВПЛИВ ПРАВОСЛАВНОГО ХРИСТИЯНСТВА НА ФОРМУВАННЯ ПОЧУТТЯ ПАТРІОТИЗМУ: СОЦІАЛЬНО-ФІЛОСОФСЬКИЙ АНАЛІЗ

П. КРАВЧЕНКО, Б. ДЕШКО, В. ФАЗАН — ср, 18 гру 2024 00:00:00 +0200

У статті проаналізовано, вплив Православної віри на процес виховання почуття патріотизму у молодого покоління. Також досліджено, що Православний християнин покликаний любити свою Вітчизну, яка має територіальний вимір, і своїх кровних братів, які живуть по всьому світу. Така любов є одним зі способів виконання заповіді Божої про любов до ближніх, яка включає любов до своєї родини, братів та сестер по вірі й громадян країни в якій він живе. Патріотизм православного повинен бути дієвим. Він повинен виявлятись у захисті своєї Батьківщини від ворога, праці на благо держави, участі у державному управлінні. культурному житті, у вихованні та навчанні.

МАТЕМАТИЧНЕ КОМП’ЮТЕРНЕ МОДЕЛЮВАННЯ ФІЗИЧНИХ ПРОЦЕСІВ ЯК ЗАСІБ РОЗВ'ЯЗАННЯ ПРОБЛЕМНИХ STEM-ЗАВДАНЬ

Г. КУЗЬМЕНКО, Т. РИЖКОВА, Ю. ОВСІЄНКО — ср, 18 гру 2024 00:00:00 +0200

У статті презентовано етапи розв’язання проблемних завдань у контексті STEM-навчання фізики, відповідно до яких розглянуто застосування комп’ютерних програмних середовищ MS Excel та GeoGebra для моделювання фізичних процесів в ході розв’язання проблемних завдань.

ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ УПРАВЛІННЯ ОСВІТНЬОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ УЧНІВ ПРОФІЛЬНОЇ ШКОЛИ

Т. КУЧАЙ, О. КУЧАЙ , Н. КОРИТАН — ср, 18 гру 2024 00:00:00 +0200

У статті розглядаються теоретичні основи управління освітньою діяльністю учнів профільної школи.

Практичні працівники шкіл визнають недостатність своєї теоретичної підготовки з теорії управління. Водночас не можна сказати, що вчені не займаються вивченням питань теорії управління. Безперечно, школа має свою специфіку, особливості. Однак будь-якому досліднику (теоретику, практику) слід пам'ятати, що діалектична сутність теорії управління доведена і, отже, вона має загальний, всепроникний характер, а її загальні закономірності виявляють себе в будь-якому вигляді управлінської діяльності, у будь-якому змісті роботи керівника.

Систему управління якістю середньої освіти не можна запровадити одномоментно. Вона формується послідовно, поетапно, відповідно до програми її становлення та розвитку. Управління якістю освіти – це не лише досягнення його певного рівня, а й забезпечення позитивної динаміки його зміни.

Динамічний розвиток макросередовища школи, що надає освітні послуги, розкриває необхідність постійного контролю ситуації, що складається, і внесення відповідних коректив у свою діяльність, що дозволить зберегти і зміцнити конкурентні позиції. Створення єдиного освітнього простору потребує застосування нових методів управління, що сприяють підвищенню конкурентоспроможності та якості послуг освітнього закладу. Усвідомлення людини, її знань, компетенцій, креативності у виборі та ухваленні нетривіальних рішень як досягнення найвищої суспільної цінності є характерною рисою сучасної дійсності. У зв'язку з цим підвищення конкурентоспроможності та якості може стати пусковим механізмом, який ініціює новий якісний етап у розвитку освітніх послуг.

ВИКОРИСТАННЯ ЗАСОБІВ МИСТЕЦТВА У ФОРМУВАННІ ІНЖЕНЕРНОГО МИСЛЕННЯ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

І. ЛАРІНА, Ю. ДОЛЯ — ср, 18 гру 2024 00:00:00 +0200

Здійснено теоретичне узагальнення закономірностей розвитку інженерного мислення дітей дошкільного віку у відповідності до змісту Базового компоненту дошкільної освіти.

Встановлено, що злиття творчого, мистецького та інженерного підходів в освіті дозволяє стимулювати та утримувати пізнавальну мотивацію дошкільників.

Доведено, що впровадження STREAM-підходу в освітній процес закладу дошкільної освіти формує у дітей цілісне бачення світу, де наука і техніка переплітаються з творчістю та мистецтвом. Розглянуто мистецтво як інноваційний інструмент, що є ключовим фактором у вихованні та освіті дошкільників. Застосування мистецької творчості для формування інженерного мислення створює унікальні можливості для розвитку у дітей комплексу навичок, які є необхідними у ХХІ столітті.

ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ ТРЕНЕРІВ ДО ЗАСТОСУВАННЯ МЕТОДІВ ВИЯВЛЕННЯ ТА ПОПЕРЕДЖЕННЯ РИЗИКІВ У ФІЗКУЛЬТУРНО-СПОРТИВНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ

В. МАНИК — ср, 18 гру 2024 00:00:00 +0200

У статті розглядаються основні ризики у професійній діяльності тренера у сфері фізкультурно-спортивної діяльності. Виокремлено фізичні, психологічні, організаційні, фізіологічні, медичні, етичні, соціальні, комунікаційні, іміджеві та інноваційно-технологічні ризики. Особлива увага приділяється травматизму, емоційному вигоранню, організаційним обмеженням та недотриманню спортивної етики. Проаналізовано вплив недостатньої медичної підтримки, використання допінгу та технологічних бар’єрів на професійну діяльність тренера. Запропоновано комплексний підхід до формування навичок виявлення та попередження ризиків у підготовці майбутніх тренерів. Доведено, що ризики у професійній діяльності тренера є багатогранними й охоплюють фізичні, психологічні, організаційні, етичні, соціальні та технологічні аспекти. Для ефективного їх подолання тренер повинен володіти високим рівнем професійної компетентності, аналітичного мислення та комунікативних навичок, а також активно співпрацювати з медичними, психологічними та адміністративними службами. Впровадження сучасних методик навчання й забезпечення безпечного середовища для тренувань сприятиме мінімізації ризиків та підвищенню ефективності тренувального процесу.

Сформульовано визначення «педагогічні умови формування готовності майбутніх тренерів до застосування методів виявлення та попередження ризиків» як сукупність цілеспрямованих, науково обґрунтованих організаційно-методичних, психологічних та навчально-виховних заходів, які забезпечують створення сприятливого освітнього середовища для розвитку професійної компетентності тренерів у сфері ідентифікації, оцінки та мінімізації ризиків у фізкультурно-спортивній діяльності.

У статті обґрунтовано педагогічні умови формування готовності майбутніх тренерів до застосування методів виявлення та попередження ризиків у фізкультурно-спортивній діяльності. Виокремлено ключові аспекти: інтеграцію теоретичної і практичної підготовки, формування аналітичного мислення, використання інноваційних технологій, розвиток мотиваційно-ціннісного ставлення до безпеки, створення професійно орієнтованого середовища, забезпечення міждисциплінарного підходу та вдосконалення комунікативних навичок. Впровадження цих умов сприяє підготовці компетентних тренерів, здатних забезпечувати безпеку і результативність тренувального процесу.

АНАЛІЗ ОСНОВНИХ МЕТОДОЛОГІЧНИХ ПІДХОДІВ ДО ФОРМУВАННЯ МАТЕМАТИЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ УЧНІВ ОСНОВНОЇ ТА СТАРШОЇ ШКОЛИ

Я. МАХОВА — ср, 18 гру 2024 00:00:00 +0200

У статті обгрунтовано авторське бачення значення методологічних підходів до формування математичної компетентності на основі аналізу досліджень українських та зарубіжних науковців, що розглядають методологічні підходи до організації освітнього процесу загалом. Схарактеризовано математичну компетентність як одну із ключових навичок, необхідних у сучасному світі, яка охоплює вміння застосовувати математичні знання, розуміти концепції та вирішувати проблеми з використанням математики. Компетентність людини визначено як структуровані набори знань, навичок, умінь і взаємовідносин, які дозволяють їй ідентифікувати і розв’язувати проблеми, що виникають у певній сфері діяльності незалежно від ситуацій. Для детального аналізу процесу формування математичної компетентності учнів основної та старшої школи, який базується на спільній навально-творчій діяльності, автором виокремлено наступні теоретико-методологічні підходи: особистісно-орієнтований, діяльнісний, системний, інтегративний, компетентнісний, нейрокогнітивний та нейромоделюючий. Дослідження фокусується на детальному аналізі зазначених підходів та виділенні окремих принципів, що їх деталізують.

ОСОБЛИВОСТІ МОДЕЛІ EMI ЯК ОСВІТНЬОГО ПІДХОДУ У ВЕЛИКОБРИТАНІЇ ТА УКРАЇНІ

Г. МИХАЙЛЕНКО, М. АНТОНЕЦЬ — ср, 18 гру 2024 00:00:00 +0200

Курси та тренінги безперервного професійного розвитку (CPD) є важливими для вчителів, які хочуть покращити свої знання, навички та навички протягом своєї кар’єри. Сучасні підходи до викладання предметів іноземною мовою, зокрема англійською, стикаються з рядом проблем. Це дослідження має на меті порівняти та розробити підходи, які використовують викладачі середньої англійської мови (EMI) у Великобританії та Україні. У цих європейських країнах EMI розглядається як ключовий елемент інтернаціоналізації вищої освіти. Однак викладання навчальних предметів англійською важко, особливо для тих, для кого вона не є рідною. Результати дослідження передбачають використання методу Active Learning при впровадженні моделі EMI у Великій Британії та Україні.

ГРОМАДОЦЕНТРИЧНІ ТЕХНОЛОГІЇ В РОБОТІ МЕНЕДЖЕРІВ СОЦІОКУЛЬТУРНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

О. МИХАЙЛЕНКО — ср, 18 гру 2024 00:00:00 +0200

У статті розглянуто громадоцентричні технології як ключові інструменти, що забезпечують ефективність діяльності менеджерів соціокультурної сфери в умовах сучасного суспільства і забезпечують інтеграцію індивідуальних і колективних зусиль членів громади, спрямованих на задоволення культурних, освітніх і соціальних потреб. Підкреслено, що використання громадоцентричних технологій передбачає низку важливих методів і підходів, серед яких соціальна анімація, технологія іміджування, соціальні комунікації та співтворчість. Соціальна анімація забезпечує можливість громадянам брати участь у культурних ініціативах, сприяючи розвитку їхніх творчих і соціальних здібностей. Іміджування відіграє важливу роль у формуванні позитивного сприйняття не лише культурного продукту, а й самого менеджера, що підвищує рівень довіри до організації та її ініціатив. Соціальні комунікації створюють умови для активного обміну інформацією, формуючи діалог між членами громади та її лідерами. Важливим компонентом є також співтворчість, яка розглядається як інструмент залучення громади до спільної діяльності та реалізації значущих проєктів, що дозволяє формувати спільні цінності. Розглядаючи громадоцентричні технології, охарактеризовано такі організаційні процеси, як планування, комунікація, правове забезпечення та маркетинг соціокультурних заходів, зокрема фестивалів, які є однією з найефективніших форм співтворчості. Наведено рекомендації для менеджерів щодо використання інноваційних маркетингових інструментів, таких як event-маркетинг, вірусний маркетинг та соціальні мережі, які сприяють популяризації соціокультурних проєктів та залученню ширшої аудиторії.

Висновки акцентують на важливості інтеграції різних галузей знань для досягнення успішного управління соціокультурними процесами та підкреслюють необхідність постійного підвищення кваліфікації менеджерів.

КОНСТАТУВАЛЬНА ДІАГНОСТИКА ТА СТАН СФОРМОВАНОСТІ СОЦІАЛЬНО-ЕМОЦІЙНИХ НАВИЧОК МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ СУМСЬКОЇ ОТГ

Є. МОРОЗ — ср, 18 гру 2024 00:00:00 +0200

Автором досліджено рівень розвитку соціально-емоційних навичок у молодших школярів Сумської об'єднаної територіальної громади. Було проведено констатувальний експеримент, в якому взяли участь 28 закладів освіти та 494 учні 3-4 класів. За розробленою авторською методикою оцінювався рівень сформованості 17 соціально-емоційних навичок, згрупованих у п'ять основних та один додатковий вимір. Основна увага приділялася таким навичкам, як саморегуляція, емоційна грамотність, співпраця та емпатія, які є критично важливими для успішної адаптації учнів до шкільного життя та подальшого соціального розвитку.

Результати дослідження демонструють високий рівень залученості та відкритості до нового досвіду серед учнів, проте деякі навички, такі як відповідальність та самоконтроль, потребують додаткової уваги. Автор також наголошує на важливості розробки програм для розвитку цих навичок у дітей з урахуванням індивідуальних потреб та залученням батьків до освітнього процесу.

ФОРМУВАННЯ ЕКОСИСТЕМИ ІННОВАЦІЙНОГО КАМПУСУ (НА БАЗІ ВИОКРЕМЛЕНОГО СТРУКТУРНОГО ПІДРОЗДІЛУ „ЛОХВИЦЬКИЙ МЕХАНІКО-ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ФАХОВИЙ КОЛЕДЖ ПОЛТАВСЬКОГО АГРАРНОГО УНІВЕРСИТЕТУ”)

Н. ПИВОВАР, О. КОНОНОВА — ср, 18 гру 2024 00:00:00 +0200

Стаття презентує дослідження потенційних проєктних умов виокремленого структурного підрозділу „Лохвицький механіко-технологічний фаховий коледж Полтавського аграрного університету” щодо формування у них новітньої екосистеми інноваційного спеціалізованого кампусу, що є початком входження коледжу до нової ери розвитку, технологізації та цифровізації освітнього процесу.

КОНТЕКСТНИЙ ПІДХІД У ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ ОФІЦЕРІВ НГУ ДО ВЕДЕННЯ БОЙОВИХ ДІЙ В УМОВАХ ВИЩОГО ВІЙСЬКОВОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ

А. ПЛАКСІН, А. КУРБАТОВ — ср, 18 гру 2024 00:00:00 +0200

У статті на основі аналізу наукових джерел охарактеризовано сутність, зміст та методи контекстної професійної підготовки майбутніх фахівців для підрозділів Національної гвардії України в умовах вищого військового навчального закладу.

З’ясовано, що у працях науковців контекстна підготовка розглядається в термінах «контекстна освіта» (викладання) і «контекстне навчання» (учіння). Визначено, що важливими характеристиками контекстного підходу є забезпечення міждисциплінарних зв’язків у процесі підготовки; проблемність змісту навчання; використання контекстів майбутньої професійної діяльності, а саме набуття здатності розв’язувати складні спеціалізовані задачі та практичні проблеми у ході виконання службово-бойових (бойових) завдань.

Встановлено, що контекст є найважливішим компонентом таких навчальних підходів: проблемно орієнтованого навчання, кооперативного навчання, проєктного навчання та навчання на базі військових підрозділів.

Обґрунтовано інтегративний образ випускника-офіцера, де мета, зміст і результати навчання сприймаються комплексно з урахуванням змін у професійній діяльності та спрямовані на формування його інтегральної компетентності.

ВПЛИВ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ НА ВИВЧЕННЯ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ

Н. ПОНОМАРЕНКО, Г. ТИМЧЕНКО, Г. НЕУСТРОЄВА — ср, 18 гру 2024 00:00:00 +0200

В останні роки, завдяки стрімкому розвитку та масовому застосуванню комп'ютерних технологій, штучний інтелект, галузь інформатики, вступив у новий епохальний етап розвитку. Прискорення настання ери штучного інтелекту справило революційний вплив на спосіб життя сучасної людини, а також на трудову та інші види діяльності. Частка штучного інтелекту у сфері викладання іноземних мов неухильно зростає. Він постійно впливає на зміну методів, змісту та концепцій вивчення та викладання іноземних мов. Як і штучний інтелект, вивчення іноземних мов також тісно пов'язане з використанням нейронаук, тому штучний інтелект відносно легко знаходить своє застосування у сфері вивчення мов. Конкретними прикладами є такі технології, як машинний переклад, діалогова взаємодія між людиною та машиною, робототехніка в навчальному процесі тощо. Поява цих технологій змінила традиційну концепцію навчання. Методи, що використовуються, також впливають на роль викладачів і способи оцінювання навчання. Зі стрімким розвитком інформаційних технологій раціональне використання штучного інтелекту в навчанні стало невід'ємною тенденцією сучасної освіти. Побудова системи викладання та вивчення іноземних мов відповідно до сучасних тенденцій може забезпечити учнів відповідними для них стратегіями навчання, підвищити ефективність освітнього процесу та сприяти кращому досягненню навчальних цілей. Крім того, штучний інтелект може покращити знання іноземної мови швидше та ефективніше. Ця стаття починається з характеристики особливостей викладання іноземних мов з використанням досягнень штучного інтелекту. У статті проаналізовано методи викладання та оцінювання, а також зміну ролі викладачів іноземних мов. Метою є дослідження побудови системи навчання іноземної мови на основі штучного інтелекту та визначення її впливу на процес підвищення глибини та якості викладання іноземної мови, а потім формування стійкої та сприятливої моделі взаємодії.

ФОРМУВАННЯ МЕДІАГРАМОТНОСТІ МАЙБУТНІХ МАГІСТРІВ-ПЕДАГОГІВ ТА АНДРАГОГІВ У КОНТЕКСТІ САМОМЕНЕДЖМЕНТУ ЯК ЗАСОБУ ПРОФЕСІЙНО-ТВОРЧОГО РОЗВИТКУ

Н. ПРИХОДЬКІНА, М. ДЯЧЕНКО, І. ДЯЧЕНКО — ср, 18 гру 2024 00:00:00 +0200

Обґрунтовано теоретичні засади самоменеджменту майбутніх магістрів-педагогіів та андрагогів у контексті формування у них медіаграмотності; розкрито роль самоменеджменту у формуванні медіаграмотності як компонента професійно-творчого розвитку особистості сучасного педагога та андрагога. Висвітлено методологічні аспекти формування медіаграмотності здобувачів освіти; окреслено концептуальні засади підготовки майбутніх майбутніх магістрів-педагогів та андрагогів до використання технологій самоменеджменту; охарактеризовано особливості самоменеджменту як засобу професійно-творчого розвитку особистості.

АДАПТАЦІЯ ПРОГРАМИ ВИЩОЇ МАТЕМАТИКИ ДО ПОТРЕБ СУЧАСНОГО ТЕХНІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ: ВИКЛИКИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ

С. РЕНДЮК, І. РАССОХА — ср, 18 гру 2024 00:00:00 +0200

У статті розглядається проблема адаптації освітніх програм із вищої математики до потреб сучасних технічних університетів. Автори аналізують основні виклики, пов’язані зі зміною вимог ринку праці, швидким розвитком цифрових технологій та необхідністю інтеграції фундаментальних математичних знань із практичними інженерними компетенціями.

Особливу увагу приділено використанню сучасних математичних програмних засобів (Maple, Mathcad) у навчальному процесі, запропоновано рекомендації щодо вдосконалення змісту освітніх програм, методів викладання та організації навчального процесу для підвищення його ефективності.

Результати дослідження спрямовані на вдосконалення математичної підготовки студентів технічних спеціальностей, що дозволить підвищити їхню конкурентоспроможність та відповідність сучасним вимогам індустрії.

ШЛЯХИ ОПТИМІЗАЦІЇ ФІЗИЧНОГО І ПСИХІЧНОГО ЗДОРОВ’Я ТА БЛАГОПОЛУЧЧЯ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ

О. РИБАЛКА, Н. АТАМАНЧУК — ср, 18 гру 2024 00:00:00 +0200

Статтю присвячено вивченню шляхів оптимізації фізичного і психічного здоров’я та благополуччя студентської молоді. Виявлено, що студенти володіють знаннями про цінність здоров’я та шляхи його покращення. Пріоритетним для більшості опитаних є ведення здорового способу життя, лише незначна кількість студентів не дотримуються принципів здорового способу життя. Значна більшість студентів володіють методами боротьби зі стресовими та депресивними станами і застосовують їх на практиці. Основними шляхами збереження і зміцнення психічного і фізичного здоров’я та благополуччя студентської молоді вважаємо: відповідну методичну підготовку та психологічну готовність педагогів до надання необхідної допомоги в різних стресових ситуаціях; планування виховних заходів на основі здоров’язбереження; впровадження в навчально-виховний процес здоров’язбережних освітніх технологій; створення необхідних умов для повноцінного гармонійного психофізичного розвитку студентів, що включає: дотримання санітарно-гігієнічних норм і вимог в навчальних приміщеннях; укладання раціонального розкладу занять; оптимальний руховий режим (введення фізкультхвилинок на заняттях); створення умов для харчування студентів в ЗВО; здійснення оздоровчих лікувальних та профілактичних заходів; створення в навчальному закладі творчої атмосфери, психологічно комфортного комунікативного середовища, що запобігає емоційному вигорянню педагогів, порушенням психоемоційного стану студентів; формування у студентів відповідних умінь та навичок збереження і зміцнення свого здоров’я і здоров’я оточуючих; активне використання арт-практик в навчально-виховній діяльності ЗВО; плідна співпраця з психологічною службою університету.

ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИЙ ПІДХІД ДО УПРАВЛІННЯ ПРОФЕСІЙНО-ТВОРЧИМ РОЗВИТКОМ МАЙБУТНІХ ВИКЛАДАЧІВ Й АНДРАГОГІВ: ВІТЧИЗНЯНИЙ І СВІТОВИЙ ДОСВІД

Т. РОЖНОВА — ср, 18 гру 2024 00:00:00 +0200

Обґрунтовано теоретичні засади управління професійною підготовкою майбутніх викладачів вищої школи й андрагогів; розкрито особливості формування в них готовності до професійно-творчого розвитку; висвітлено вітчизняний і світовий досвід управління професійною підготовкою майбутніх викладачів вищої школи й андрагогів; охарактеризовано специфіку професійно-творчого розвитку педагога та андрагога в сучасних умовах; окреслено сучасний стан та перспективи управління підготовкою майбутніх викладачів вищої школи й андрагогів до професійно-творчого розвитку в закладах вищої освіти України.

КОНЦЕПЦІЯ ФОРМУВАННЯ ТА ЗАПРОВАДЖЕННЯ ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПРИ ВИКЛАДАННІ ДИСЦИПЛІН ПРИРОДНИЧОЇ ГАЛУЗІ

В. РОКОТЯНСЬКА, М. ДЯЧЕНКО-БОГУН, Л. ГОМЛЯ, Т. ШКУРА — ср, 18 гру 2024 00:00:00 +0200

Сучасний стан цивілізації ще більш гостро показав значимість системи освіти. В основі класичної системи освіти лежить імператив підготовки людини, що знає, розуміє – інших людей, інші культури, специфіку сучасного буття. Сучасне інформаційне суспільство потребує якісної освіти, яка є основою інтелектуального потенціалу нації, професійної компетентності людини. Тому аналіз тенденцій модернізації освіти, зокрема впровадження різноманітних інноваційних технологій, є актуальним питанням не тільки теоретичного вивчення, але й важливим практичним завданням сьогоднішнього дня.

Для забезпечення ефективної фахової підготовки необхідна переорієнтація суспільної свідомості, набуття якісно нових знань і навичок. У цих умовах система освіти в ХХІ столітті все більше перетворюється на базову галузь суспільства, яка, з одного боку є джерелом формування світогляду, ціннісних пріоритетів і готовності до активної дії, з іншого, – формує і розвиває людину, готову до змін у динамічному світі. Саме це визначає зміст та цілі педагогічної діяльності, які мають відповідати запитам часу. Одним із чинників перегляду і оновлення принципів та методик педагогічної практики є володіння педагогом сучасними інноваційними технологіями та використання їх в своїй педагогічній діяльності. Вивчення об’єктивних та суб’єктивних чинників, які сприяють чи перешкоджають цим процесам, є безумовно важливим завданням для модернізації освітнього простору.

СОЦІАЛЬНА РОБОТА З ВІЙСЬКОВИМИ ТА ВЕТЕРАНАМИ РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКОЇ ВІЙНИ

Н. САЙКО — ср, 18 гру 2024 00:00:00 +0200

В статті доводиться необхідність організації системи соціальної роботи з військовими та ветеранами. Здійснено аналіз наукових підходів до змісту соціальної роботи з військовими та ветеранами, розглянуто основні функції соціальних працівників.

МЕТОДИЧНІ ВИМОГИ РЕАЛІЗАЦІЇ ОСОБИСТІСНО ОРІЄНТОВАНОГО ПІДХОДУ У ВИХОВАННІ МОРАЛЬНО-ВОЛЬОВИХ ЯКОСТЕЙ ВАЖКИХ ПІДЛІТКІВ В ПРОЦЕСІ ФІЗКУЛЬТУРНО-СПОРТИВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

І. ТАРАНЕНКО — ср, 18 гру 2024 00:00:00 +0200

Дослідження присвячено актуальній проблемі виховання морально-вольових якостей у важких підлітків за допомогою фізкультурно-спортивної діяльності. Автори фокусуються на розробці методичних засад особистісно орієнтованого підходу в цьому процесі. дослідження обумовлена зростанням кількості підлітків з девіантною поведінкою та необхідністю ефективних методів їхньої корекції.

В запропонованій статті висвітлено розроблені автором методичні рекомендації для тренерів, спрямовані на формування морально-вольових якостей у важких підлітків в умовах Громадської організації «Спортивний клуб».

СТАНОВЛЕННЯ ВИСТАВКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У СВІТІ

В. ТИТАРЕНКО, М. КОНДРАТЕНКО — ср, 18 гру 2024 00:00:00 +0200

Сьогодні виставкова діяльність є актуальною сферою сучасної культури, освіти та розвитку суспільства. Виставки мають важливу естетичну, культурну, наукову та філософську місію. У статті відображено зародження виставкової діяльності у світі та роботу міжнародних організацій у цьому напрямку, наведені приклади різних класифікацій виставок.

Зазначається, що виставки класифікують за місцем проведення, за джерелами фінансування, за статусом, тематикою тощо. Найбільше поширеною класифікацією є поділ виставок за напрямом.

БІОГРАФІЧНІ МАТЕРІАЛИ ЩОДО ХАРАКТЕРИСТИКИ ПОЧАТКОВИХ ЕТАПІВ УПРАВЛІНСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ А. МАКАРЕНКА

А. ТКАЧЕНКО, О. СЄДАКОВ — ср, 18 гру 2024 00:00:00 +0200

Стаття присвячена системному висвітленню та узагальненню відомої на даний час документально підтвердженої біографічної інформації щодо початкових етапів управлінської педагогічної діяльності видатного українського освітянина А. Макаренка. Факти професійної біографії А. Макаренка демонструють низку особливостей його управлінського дебюту: відсутність можливості цілеспрямованого формування комплексу базових знань, навичок та уявлень в царині професійного управління; вкрай несприятливі соціально-політичні умови професійної діяльності, пов’язані з військовими діями, руйнацією багатьох соціальних і господарських інституцій, частою зміною влади, важкими матеріальними нестатками тощо; різнохарактерність типів адміністративних посад. На всіх зазначених посадах А. Макаренко як правило демонструє активну професійну позицію, регулярно виступає з організаційними і педагогічними ініціативами, виявляє інноваційне мислення. Систематизація біографічного матеріалу закладає підвалини подальшого системного аналізу одиничного, загального і специфічного аспектів професіогенезу А. Макаренка, створює певні перспективи для більш глибокого вивчення цілісної феноменології його творчої особистості.

МЕТОДИ ПОДОЛАННЯ ПСИХОЛОГІЧНИХ БАР’ЄРІВ У ПРОЦЕСІ УПРАВЛІННЯ ПРОЄКТАМИ

Н. ХАРЧЕНКО, О. БОЛЬШАЯ, С. ШКОЛЯР, В. СТОРОЖУК — ср, 18 гру 2024 00:00:00 +0200

Психологічно безпечне середовище – це середовище, в якому люди відчувають себе справжніми, ризикують і висловлюють свої ідеї, не боячись негативних наслідків. Це культура, яка сприяє інклюзії, заохочує інновації та сприяє високій продуктивності команди. У психологічно безпечному середовищі людей заохочують висловлюватись, ділитися своїми ідеями, кидати виклик статус-кво та йти на прорахований ризик, не боячись відплати чи збентеження. Створення психологічно безпечної культури на робочому місці має вирішальне значення, оскільки це має глибокий вплив на благополуччя працівників, залученість і продуктивність. Коли люди почуваються психологічно безпечно, вони, швидше за все, внесуть свої унікальні погляди, поділяться своїми знаннями та досвідом, а також вступлять у відкрите та чесне спілкування. Психологічна безпека культивує середовище, де процвітає співпраця та командна робота, що веде до збільшення інновацій, творчості та можливостей вирішення проблем, зокрема, у процесі управління проєктами.

ОСОБЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ПІСЕНЬ ЯК ПЕДАГОГІЧНОГО ІНСТРУМЕНТУ ВИКЛАДАННЯ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ У ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ

О. ШУМСЬКИЙ, О. ШУМСЬКА — ср, 18 гру 2024 00:00:00 +0200

У роботі розкрито дидактичний потенціал автентичних пісенних матеріалів, обґрунтовано їх переваги і окреслено можливості їх використання на початковому етапі навчання іноземних мов у ЗЗСО. Доведено, що пісенні матеріали є дієвим допоміжним засобом навчання і методично виправданим доповненням традиційного навчального матеріалу, що сприяє підвищенню ефективності вивчення іноземної мови. Схарактеризовано принципи відбору іншомовного пісенного матеріалу та наведено приклади форм роботи та навчальних завдань, спрямованих на набуття молодшими школярами іншомовних знань та формування у них іншомовних навичок.