МЕДІАКОМПЕТЕНТНІСТЬ ЯК ЧИННИК РОЗВИТКУ ІННОВАЦІЙНОЇ КУЛЬТУРИ КЕРІВНИКА ЗАКЛАДУ ОСВІТИ
DOI:
https://doi.org/10.33989/2075-146x.2019.23.183217Ключові слова:
медіаосвіта, медіа грамотність, медіа компетентність, інноваційна культура, майбутній керівник закладу освітиАнотація
Розвиток інформаційної культури та модернізація освіти розглядаються як необхідні умови формування високої медіакомпетентності, забезпечення ефективності міжкультурного спілкування та прийняття мультикультурного характеру сучасного життя. При цьому медіакомпетентность розглядається як елемент інноваційної культури майбутнього керівника закладу освіти. Зазначимо, медіакомпетентніть стає частиною професійної субкультури фахівців, умовою соціалізації особистості в сучасному медіа-, фактором успішності людини в мінливому соціумі. Медіакомпетентність виступає як ефективний засіб отримання нових знань; спосіб самопрезентації та реалізації потенційних можливостей особистості майбутнього керівника закладу освіти. Проведений нами аналіз літератури показав, що в даний час дослідницький інтерес до проблем формування медіакомпетентності майбутнього керівника закладу освіти тільки зростає, до вивчення означеної проблематики підключаються фахівці суміжних галузей наукового знання, розробляються та впроваджуються програми з медіаосвіти майбутнього керівника закладу освіти.
Посилання
Buckingham, D. (2000). The Making of Citizens. London; New York: Routledge.
Chong, K. (2017). The social media habits of generation. Z. August 15. Retrieved from https://www.blog.hootsuite.com/ social-media-gen-z/
Dąbrowska, A. J., at al. (2013). Digital Future Media And Information Literacy Competencies Catalogue. Warsaw: The Modern Poland Foundation. Retrieved from http://cyfrowaprzyszlosc.pl/files/2012/07/Competences-Catalogue-introduction.pdf 13.07.2016.
Ford, T. (2015). Five tips for teaching generation. Z in college. August 15. Retrieved from https://www.blog.tophat.com/ generation- z/html
International Perspectives. Mahwah, New Jersey; London: Lawrence Erlbaum Assoc. Publishers, p.x.
Lipshitz, Y. (2013). Developing a Strategy for Media and Information Literacy. Media and Information Literacy in Knowledge Societies, 169-178.
Masterman, L. (1997). A Rational for Media Education. In: Kubey, R. (Ed.) Media Literacy in the Information Age (pp. 15-68). New Brunswick (U.S.A.); London (UK): Transaction Publishers.
Masterman, L. (1998a). 18 Principles of Media Education. Retrieved from http://www.screen.com/mnet/eng/med/class/support/mediacy/edec/masterman.htm.
Masterman, L. (1998b). Media Education Revolution. In Hart, A. (Ed.). Teaching the Media.
Masterman, L. (2000). New Paradigms and Directions. Telemedium. Journal of Media literacy, 46, 1, 7.
Masterman, L., & Mariet, F. (1994). Media Education in 1990s’ Europe. Strasbourg: Council of Europe.
Semali, L. M. (2000). Literacy in Multimedia America. New York; London: Falmer Press.
Semali, L. M., & Watts Pailliotet, A. (1999). Introducation. In: Semali, L.M., Watts Pailliotet, A. (Eds.) Intermediality. The Teachers’ Handbook of Critical Media Literacy (pp. 1-29). Boulder, Colorado: Wesview Press.
Thomas, C. R (1998). The Impact of Media and Technology in Schools. Georgia: Research Report. Retrieved from it.coe.uge.edu/9treeves.pdf July, 31/13.
UNESCO (2007). Information for All Programme, located October 2007 at Retrieved from http://portal.unesco.org/ ci/en/ev.php-URL_ID=21293&URL_DO=DO_TOPIC&URL_SECTION=201.html
Webcrawler, C. (2013). Definition of Educational Media. California. Retrieved from http://www.ask.com/question/meaning-ofeducational-media on August, 1 2013.
Weber, V. (2002). Media Literacy Portfolio. Informatics and Education, 1. 41-45.
Winterhoff-Shpurk, P. (2007). Media psychology: basic principles. Kharkiv: Humanitarian Center.
