ПЕРЕДУМОВИ РОЗВИТКУ ДОЗВІЛЛЄВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ДІТЕЙ З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ В ЗАКЛАДАХ ПОЗАШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ (КІНЕЦЬ ХХ – ПЕРША ЧВЕРТЬ ХХІ СТОЛІТТЯ)
DOI:
https://doi.org/10.33989/2075-146x.2021.27.247066Ключові слова:
дозвілля, діти з особливими освітніми потребами, інклюзивна освіта, позашкільна освітаАнотація
У статті розглянуто передумови і чинники, що сприяли розвитку дозвіллєвої діяльності дітей з особливими освітніми потребами в закладах позашкільної освіти. До передумов віднесено: сформованість суспільної свідомості щодо значення дозвілля для самореалізації особистості; наявність історичного досвіду розвитку моделей надання освіти дітям з особливими освітніми потребами; вплив вітчизняної педагогічної спадщини; наявність розгалуженої мережі закладів позашкільної освіти в Україні. Основними чинниками є: попит суспільства щодо надання додаткових освітніх послуг; вплив держави на формування освітньо-правового базису щодо здобуття позашкільної освіти дітьми з особливими потребами; процес діджеталізації позашкільної освіти; збереження і фінансування закладів позашкільної освіти. Акцентовано увагу на недоліках навчання дітей з особливими освітніми потребами в закладах сегрегованого типу. Виявлено переваги інклюзіовного навчання для усіх дітей-учасників освітнього процесу. Дано авторське визначення інклюзії в позашкільній освіті.
Посилання
Abdullah, M. F., Shuhaimi, A. A. A., Osman, M. M., & Rabe, N. S. (2018). Factors influencing parents in selecting school for children with special education needs. Planning Malaysia, 16 (2), 207-216.
De Graaf, G. (2014). Students with Down syndrome in primary education in the Netherlands: regular or special?: effects of school placement on the development and the social network of children with Down syndrome and conditions for inclusive education. (PhD diss.). Ghent University.
Dominici, P. (2018). For an inclusive innovation. healing the fracture between the human and the technological in the hypercomplex society. European Journal of Futures Research, 6 (1). doi:10.1007/s40309-017-0126-4.
Horyn, V. P. (2018). Henderne biudzhetuvannia yak instrument inkliuzyvnoho rozvytku [Gender budgeting as a tool for inclusive development]. In O. P.
Kyrylenko (Ed.), Chetverti Vseukrainski naukovi chytannia pam’iati S. I. Yuriia [Gender budgeting as a tool for inclusive development]: zbirnyk nauk. prats (pp. 13-17). Ternopil: Vektor [in Ukrainian].
Kolupaieva, A. A., & Taranchenko, O. M. (2016). Inkliuzyvna osvita: vid osnov do praktyky [Inclusive education: from basics to practice]: monohrafiia. Kyiv: ATOPOL [in Ukrainian].
Lorman, T., Deppeler, D., & Kharvi, D. (2010). Inkliuzyvna osvita. Pidtrymka rozmaittia u klasi [Inclusive education. Support for diversity in the classroom]: praktychnyi posibnyk. Kyiv: SPD-FO Parashyn I.S. [in Ukrainian].
Lorman, T. (2010). Sim stovpiv inkliuzyvnoi osvity [Seven pillars of inclusive education]. Defektolohiia. Osoblyva dytyna: navchannia ta vykhovannia [Defectology. Special child: education and upbringing], 3, 3-11 [in Ukrainian].
Malofeev, N. N. (2000). Sovremennyi etap v razvitii sistemy spetcialnogo obrazovaniia v Rossii: rezultaty issledovaniia kak osnova dlia postroeniia programmy razvitiia [The current stage in the development of the special education system in Russia: research results as a basis for building a development program]. Almanakh Instituta korrektcionnoi pedagogіki [Almanac of the Institute of Correctional Pedagogy], 1, Retrieved from https://alldef.ru/ru/articles/almanah-1/sovremennyj-etap-v-razvitii-sistemy [in Russian].
Mantey, E. E. (2014). Accessibility to inclusive education for children with disabilities: a case of two selected areas in Ghana. (PhD diss.). Siegen; Germany.
Melnik, Iu. V. (2012). Sravnitelnyi analiz obshchego inkliuzivnogo obrazovaniia v stranakh zapada (Kanada, SShA, Velikobritaniia) i Rossii [Comparative analysis of general inclusive education in Western countries (Canada, USA, UK) and Russia]. (Extended abstract of PhD diss.). Piatigorsk [in Russian].
Parker, S. A., & Dei, V. P. (2013). Spryiannia inkliuzii shliakhom zabezpechennia navchalnoho liderstva: roli, yaki vidihraie dyrektor serednoi shkoly [Promoting inclusion by providing learning leadership: the roles played by the high school principal]. In Inkliuzyvna osvita [Inclusive education]: zb. materialiv proektu. Kyiv. Retrieved from http://www.ussf.kiev.ua/iearticles/111/1/ [in Ukrainian].
Special Educational Needs. (2006). House of Commons Education and Skills Committee. Third Report of Session 2005–06. (Vol. I Report, together with formal minutes). Retrieved from https://publications.parliament.uk/pa/cm200506/cmselect/cmeduski/478/478i.pdf.
Sudakov, V. I. (2017). Sotsialna napruzhenist yak teoretychna ta emirychna problema sotsiolohichnoho analizu [Social tension as a theoretical and empirical problem of sociological analysis]. In Problemy rozvytku sotsiolohichnoi teorii: Strukturni zminy i sotsialna napruzhenist [Problems of development of sociological theory: Structural changes and social tension]: materialy XIV Mizhnar. nauk.-prakt. konf. (pp. 6-9). Kyiv: Lohos [in Ukrainian].
Zacharuk, T. (2010). Resocjalizacja w warunkach edukacji inkluzyjnej Resocjalizacja Polska. Polish Journal of Social Rehabilitation, 1, 221-229.
Zasenko, V., & Prokhorenko, L. (2019). Inkliuziia: Filosofiia osvity dlia myru [Inclusion: Philosophy of education for peace]. In V. H. Kremen (Ed.), Osvita dlia myru [Edukacja dla pokoju]: zb. nauk. pr. (Vol. 1, pp. 109-119). Kyiv: TOV «Iurka Liubchenka» [in Ukrainian].
