ЗМІНА СТАВЛЕННЯ ДО ВИКЛАДАННЯ В ОНЛАЙН-РЕЖИМІ ДО ТА ПІД ЧАС ПАНДЕМІЇ В УКРАЇНІ
DOI:
https://doi.org/10.33989/2075-146x.2022.30.270663Ключові слова:
навчання онлайн, онлайн навчання, пандемія, онлайн-освіта, освітня технологіяАнотація
Пандемія COVID-19 змусила викладачів за короткий час перевести свої уроки в онлайн-формат. У цьому дослідженні порівнюється уявлення вчителів і студентів про їхню практику онлайн-викладання та навчання до обов’язкового переходу на віддалений режим та їхні оцінки після досвіду онлайн-викладання протягом року. Оскільки останнім часом відбуваються швидкі зміни та онлайн-освіта займає центральне місце, головна мета цього дослідження полягає в тому, щоб з’ясувати результати цих змін щодо ефективності, стилю викладання та педагогіки. Це дослідження має дослідницький характер. За допомогою структурованої анкети були отримані заповнені відповіді та проаналізовані за допомогою доступних інструментів дослідження. У двох опитуваннях з інтервалом у три роки взяли участь 251 український вчитель і студент. Результати продемонстрували значні зміни у сприйнятті рішень щодо впровадження технологій у їх освіту в епоху після коронавируса. У зв'язку з цим реалізація змішаного режиму видається найпопулярнішим вибором. Результати цього дослідження показують наслідки для кращих можливостей взаємодії між вчителями та учнями, а також між самими учнями, а також на досвіді позитивних і негативних аспектів онлайн-викладання. Майбутні дослідження мають бути зосереджені на розробці та тестуванні принципів освітнього дизайну для ефективного впровадження онлайн-технологій у освітню практику.
Посилання
Agrawal, V., Agrawal, A., & Agarwal, S. (2016). Assessment of factors for e-learning: An empirical investigation. Industrial and Commercial Training, 48 (8), 409-415. Retrieved from https://doi.org/10.1108/ICT-03-2016-0015.
Amhag, L., Hellström, L., & Stigmar, M. (2019). Teacher Educators’ Use of Digital Tools and Needs for Digital Competence in Higher Education. Journal of Digital Learning in Teacher Education, 35 (4), 203-220. doi:10.1080/21532974.2019.1646169.
Efiloğlu, K. Ö., & Tingöy, Ö. (2017). The acceptance and use of a virtual learning environment in higher education: an empirical study in Turkey, and the UK. International Journal of Educational Technology in Higher Education, 14 (1), 26. Retrieved from https://doi.org/10.1186/s41239-017-0064-z.
Goos, M. (2011). Technology Integration in Secondary Mathematics: Enhancing the Professionalisation of Prospective Teachers. In P. Sullivan and O. Zaslavsky (Eds.), Constructing Knowledge for Teaching Secondary Mathematics (pp. 209-225). Boston, MA: Springer.
Harasim, L. (2000). Shift happens: Online education as a new paradigm in learning. The Internet and Higher Education, 3(1/2), 41–61. Retrieved from https://doi.org/10.1016/s1096-7516(00)00032-4.
Higgins, Kristina, Jacqueline Huscroft-D’Angelo, & Lindy Crawford. (2019). Effects of technology in mathematics on achievement, motivation, and attitude: A meta-analysis. Journal of Educational Computing Research, 57, 2, 283-319.
Hoepfl, M. (2007). Differentiation in the technology education classroom. In Analyzing best practices in technology Education (pp. 235-245). Brill Sense.
Kuo, Y. C., Walker, A. E., Schroder, K. E., & Belland, B. R. (2014). Interaction, Internet Self-efficacy, and Self-regulated Learning as Predictors of Student Satisfaction in Online Education Courses. The Internet and Higher Education, 20, 35-50.
Loh, C., Wong, D. H., Quazi, A., & Kingshott, R. P. (2016). Re-examining students’ perception of e-learning: An Australian perspective. International Journal of Educational Management, 30 (1), 129-139. Retrieved from https://doi.org/10.1108/IJEM-08-2014-0114
Maksimovic, J., & Dimi, C. N. (2016). Digital Technology and Teachers’ Competence for Its Application in the Classroom. Istrazivanja U Pedagogiji, 6 (2), 59-71.
McInnerney, J. M., & Roberts, T. A. (2004). Online Learning: Social Interaction and the Creation of a Sense of Community. Journal of Educational Technology & Society, 7 (3), 73-81.
Parker, M., & Martin, F. (2010). Using Virtual Classrooms: Student perceptions of features and characteristics in an online and a blended course. MERLOT Journal of Online Learning and Teaching, 6 (1), 135.
Schullo, S., Hilbelink, A., Venable, M. & Barron, A. (2007). Selecting a Virtual Classroom System: Elluminate Live vs. Macromedia Breeze (Adobe Acrobat Connect Professional). MERLOT Journal of Online Learning and Teaching, 3 (4). Retrieved from http://jolt.merlot.org/vol3no4/hilbelink.htm.
Sosin, K., Lecha, B. J., Agarwal, R., Bartlett, R. L., & Daniel, J. I. (2004). Efficiency in the Use of Technology in Economic Education: Some Preliminary Results. American Economic Review, 94 (2), 253-258.
Subramaniam, N. S., & Kandasamy, M. (2011). The virtual classroom: A catalyst for institutional transformation. Australasian Journal of Educational Technology, 27 (Special issue, 8), 1388-1412. Retrieved from https://doi.org/10.14742/ajet.900.
Vikas, S., & Mathur, A. (2021). An empirical study of student perception towards pedagogy, teaching style and effectiveness of online classes. Educ Inf Technol. Retrieved from https://doi.org/10.1007/s10639-021-10793-9
Visvizi, A., Lytras, M. D., & Daniela, L. (2019). The future of innovation and technology in education: policies and practices for teaching and learning excellence, United Kingdom. Emerald Publishing. Retrieved from https://doi.org/10.1108/978-1-78756-555-520181014.
