ПЕДАГОГІЧНІ АСПЕКТИ УТВОРЕННЯ ТА ДІЯЛЬНОСТІ СОЮЗУ НІМЕЦЬКИХ ДІВЧАТ ЯК СКЛАДОВОЇ ЧАСТИНИ ГІТЛЕРЮГЕНДУ

Автор(и)

  • А. ГОБОЗАШВІЛІ

DOI:

https://doi.org/10.33989/2075-146x.2024.33.309938

Ключові слова:

Союз німецьких дівчат, BDM, Адольф Гітлер, освіта, пропаганда, ксенофобія, Гітлерюгенд, расизм, виховання

Анотація

У статті висвітлена діяльність Союзу німецьких дівчат, його створення та аналізуються деякі аспекти його виховного впливу на особистості членкинь цієї організації. Виявлено, що з самого свого створення Союз німецьких дівчат відігравав ключову роль в політиці НСДАП щодо нав’язуванні своєї ідеології молодим жінкам. Перші нечисленні організації дівчат під егідою НСДАП виникли ще в 1923 році під назвою «сестри Гітлерюгенда». Їхнє об'єднання в Союз відбулось лише у 1930 році. З 1933 року склад Союзу німецьких дівчат збільшився до 1711 осіб, і в цьому ж році організація, котрою керувала Елізабет Грайфф-Вальден, увійшла до складу Гітлерюгенда. Процес утворення місцевих відділень BDM, як і Націонал-соціалістичного союзу школярок та груп дівчат під крилом жіночої організації НСДАП припадає на 1930-ті роки.

Відразу після свого призначення лідером імперської молоді у 1933 році Бальдур фон Ширах прийняв постанову про розпуск або заборону конкуруючих молодіжних об'єднань. Щоб уникнути втручання націонал-соціалістів, деякі молодіжні групи пішли на саморозпуск. Інші молодіжні об'єднання були змушені в примусовому порядку перейти в підпорядкування Гітлерюгенда та Союзу німецьких дівчат, що зумовило значний приріст складу цих організацій. Відповідно до Закону «Про Гітлерюгенд» від 1 грудня 1936 року усі юнаки та дівчата Третього рейху були зобов'язані перебувати в лавах відповідно Гітлерюгенда та Союзу німецьких дівчат, що істотно вплинуло на формування їхніх особистісних рис.

Посилання

Demyanenko, B. (2001). Osvita ta vykhovannya v umovakh totalitaryzmu [Education and training under totalitarianism]. Nova polityka [New policy], 3, 34-36 [in Ukrainiaan].

Heinz, Karl. (1971). Systemanalyse nationalsozialistischer Erziehung: Kontinuitaet oder Abschied. Ratingen: Henn.

Klaus, M. (1980). Mädchen in der Hitler-Jugend. In Die Erziehung zur deutschen Frau (p. 7). Köln.

Mager, В. (1971). Arbeitserziehung im Faschismus II Zur Geschichte der Arbeitserziehung in Deutsehland. (Teil 2: Von 1900 bis zur Gegenwart. Berlin.

Miller, G. (1980). Erziehung durch den Reichsarbeitsdienst für die weibliche Jugend (RADvvJ). Ein Beitrag zur Aufklärung nationalsozialistischer Erziehungsideologie. In Hrsg. von M. Heinemann, Erziehung und Schulung im Dritten Reich (Teil 2: Hochschule, Erwachsenenbildung, pp. 182-190). Stuttgart.

Schoenbaum, D. (1968). Die braune Revolution. In Eine Sozialgeschiclite des Dritten Reiches (p. 203). Köln, Berlin.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-08-20

Як цитувати

ГОБОЗАШВІЛІ, А. (2024). ПЕДАГОГІЧНІ АСПЕКТИ УТВОРЕННЯ ТА ДІЯЛЬНОСТІ СОЮЗУ НІМЕЦЬКИХ ДІВЧАТ ЯК СКЛАДОВОЇ ЧАСТИНИ ГІТЛЕРЮГЕНДУ. Витоки педагогічної майстерності, (33), 25–31. https://doi.org/10.33989/2075-146x.2024.33.309938

Номер

Розділ

Статті