ПСИХОЛОГІЧНІ ВИКЛИКИ ТА ОСВІТНЯ КРЕАТИВНІСТЬ УКРАЇНСЬКИХ УЧИТЕЛІВ ПІД ЧАС ВІЙНИ: ПОДАЛЬШЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ПОТЕНЦІАЛУ МОРІТА ТЕРАПІЇ
DOI:
https://doi.org/10.33989/2075-146x.2025.36.339399Ключові слова:
українські вчителі, стресові стани, пов'язані з війною, психічне здоров'я, кризова освіта, стратегії подолання труднощів, Моріта терапія, культурно чутлива психологічна підтримкаАнотація
Стаття присвячена психологічному стану українських вчителів в умовах тривалої війни, з особливим акцентом на їхньому психічному здоров’ї, стратегіях подолання стресу та освітній креативності. Загальнонаціональне опитування, проведене в жовтні 2024 року (n = 667), показало, що 57,3% вчителів набрали більше клінічного порогового значення за шкалою психологічного дистресу Кесслера (K10), що вказує на серйозний психологічний дистрес. Незважаючи на це, вчителі продемонстрували стійкість і застосовували творчі стратегії для підтримки учнів, зокрема розповіді, гумор та емоційна відкритість. «Жарти та історії із життя» виявилися найчастіше обраною стратегією подолання труднощів. У нашому дослідженні ми також порівняли переваги внутрішніх (інтроспективних, когнітивно-емоційних) терапій та зовнішніх (фізичних або експресивних) терапій. Хоча обидві були оцінені високо, внутрішні підходи були дещо кращими. Кореляційний аналіз показав, що патологічні механізми Моріта терапії, такі як уникнення поведінки та самозаглиблення, можуть допомогти пояснити проблеми з психічним здоров'ям українських вчителів, що вказує на культурну застосовність. Понад 90% учасників загальнонаціонального опитування визнали Моріта терапію корисною. Ці висновки підкреслюють важливість інтегрованої, культурно чутливої психологічної підтримки, яка врівноважує внутрішню рефлексію з втіленими, практичними втручаннями для освітян, які працюють у кризових умовах.
Посилання
Bowlby, J. (1980). Attachment and loss (Vol. 3: Loss, sadness, and depression). Basic Books.
Chorna, N (2024). Online psychological support amid the Russo-Ukrainian War: Navigating mental health challenges. Retrieved from https://ssrn.com/abstract=474728
Dziuba, T. M., Karamushka, L. M., Halushko, L. J., Zvyagolskaya, I. M., Karamushka, T. V., Hamaidia, A., & Vakulich, T. M. (2021). Mental health of teachers in Ukrainian educational organizations. Wiadomosci lekarskie (Warsaw, Poland: 1960), 74 (11 cz 1), 2779-2783.
Fredrickson, B. L. (2001). The role of positive emotions in positive psychology: The broaden-and-build theory of positive emotions. American Psychologist, 56 (3), 218-226. DOI: https://doi.org/10.1037/0003-066X.56.3.218
Grandey, A. A., & Gabriel, A. S. (2015). Emotional labor at a crossroads: Where do we go from here? Annual Review of Organizational Psychology and Organizational Behavior, 2 (1), 323-349. DOI: https://doi.org/10.1146/annurev-orgpsych-032414-111400
Hayes, S. C., Strosahl, K. D., & Wilson, K. G. (1999). Acceptance and commitment therapy: An experiential approach to behavior change. Guilford Press.
Hirano, M. (2014). Validation of the Bidimensional Resilience Scale for North American College Students: A Classification of the innate and acquired factors". The 7th European Conference on Positive Psychology, PS3.
Hobfoll, S. E., Watson, P., & Bell, C. C., et al. (2007). Five essential elements of immediate and mid–term mass trauma intervention. Psychiatry, 70 (4), 283-315.
Ignatovych, O. M. (2023). Psychological support of a teacher in wartime: Scientific report at the methodological seminar "Actual problems of mental health care of the Ukrainian people in wartime and post-war times". Bulletin of the National Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine, 5 (2), 1-6. DOI: https://doi.org/10.37472/v.naes.2023.5225
Kessler, R.C., Andrews, G., & Colpe, L.J., et al. (2002). Short screening scales to monitor population prevalences and trends in non-specific psychological distress. Psychological Medicine, 32, 959-956.
Martin, R. A. (2007). The psychology of humor: An integrative approach. Elsevier Academic Press.
Matsuura, T. (2015). The advancement of Morita Therapy from the perspective of basic psychology. Japanese Journal of Morita Therapy, 26(1), 41–44.
McAdams, D. P. (2001). The psychology of life stories. Review of General Psychology, 5 (2), 100-122. DOI: https://doi.org/10.1037/1089-2680.5.2.100
Nadyukova, I., & Frenzel, A. C. (2025). Ukrainian teachers’ stress and coping during the war: Results from a mixed methods study. Teaching and Teacher Education, 157, 104941. DOI: https://doi.org/10.1016/j.tate.2025.104941
Neff, K. D. (2003). The development and validation of a scale to measure self-compassion. Self and Identity, 2 (3), 223-250.
Nikolenko O., Zuyenko M., Grynova M., Kohut I., & Nikolenko K. (2023). Art therapy for improving the psychological wellbeing of students traumatized during the war. Vytoky pedahohichnoi maisternosti [The Sources of Pedagogical Skills], 31, 156-167.
Noddings, N. (1992). The challenge to care in schools: An alternative approach to education. Teachers College Press.
Seligman, M. E. P. (1975). Helplessness: On depression, development, and death. W.H. Freeman.
Shimizu, K. (2023). Development of a scale to measure Morita therapy concepts and examination of its reliability and validity. Bulletin of the Psychological Counseling Center, Hiroshima International University, 21, 13-18.
Shraga, Y., Pushkarskaya, H., & Sarid, O. (2025). Psychological first aid for Ukrainian civilians: protocol and reflections on a volunteer international phone-based intervention. Frontiers in digital health, 7, 1539189. DOI: https://doi.org/10.3389/fdgth.2025.1539189
Siegel, D. J. (1999). The developing mind. Guilford Press.
Tolstoukhov, A., & Lunov, V. (2023). Educational Resilience in Turmoil: Psychological Well-Being and Mental Health Among Ukrainian Educational Community During the Russo-Ukrainian War. Retrieved from https://ssrn.com/abstract=4683791
Zagefka, H. (2022). The habituation fallacy: Disaster victims who are repeatedly victimised are assumed to suffer less, and they are helped less. European Journal of Social Psychology, 52 (4), 642-655. DOI: https://doi.org/10.1002/ejsp.2843
Zhao D., Nikolenko O., Zhdanova-Nedilko O., & Nikolenko K. (2024). Peculiarities of the psychological and professional state of ukrainian teachers during the war and the potential of Morita therapy for their recovery. Vytoky pedahohichnoi maisternosti [The Sources of Pedagogical Skills], 34, 73-80. Retrieved from http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/26642
